Кадіб
Ка́діб[1][2] (ка́дівб)[3], рідше ка́дуб[4], ка́дка[5] — дерев'яна посудина у вигляді великої діжки. Кадоби використовували для квашення капусти, зберігання м'яса, оброблення шкір вичинюванням.
Кадоби роблять з окремих дощечок-клепок, стягаючи їх обручами. Очевидно, їх первісно видовбували з цілих стовбурів. На це вказує етимологія слова: прасл. *kadьl̥bъ, утвореного за допомогою частки *ka від дієслова *dьl̥bti («довбати»)[6].
Щодо слова «кадка», то воно має грецьке походження: д.-рус. кадь запозичене з грец. κάδι(ον) — зменшувальної форми κάδος («глек», «велика бочка»)[6].
- Кадобом також називався порожній стовбур, вставлений у криницю замість цямрини[2].
- Кадкою також називався футляр над жорном у водяному млині[5]
- Кадь — старовинна міра об'єму.
- ↑ Кадіб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Кадіб // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 206.
- ↑ Кадівб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кадуб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Кадка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 206.
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.