Казаков Михайло Сергійович
Казаков Михайло Сергійович | |
---|---|
Дата народження | 28 січня 1988 (36 років) |
Місце народження | Твер, РРФСР, СРСР |
Громадянство | Росія |
Професія | актор, перекладач, фінансист, соціальний маркетолог, маркетер, marketing consultant |
IMDb | ID 4223505 |
Михайло Сергійович Казаков (нар.. 28 січня 1988, Калінін, Російська РФСР, СРСР) — колишній російський актор театру і кіно. Бізнесмен.
Народився 28 січня 1988 року в місті Калінін.
Популярність до нього прийшла після участі в дитячому кіножурналі «Єралаш» (з 2002 по 2004 роки), де знявся в двадцять одному епізоді. У 2002 році його батька — підприємця, виробника газованої води під маркою «Казаков», вбили ножем[1][2]
У 2007 році його запросили на роль Іллі Полежайкіна в серіал «Татусеві дочки».
Навчався в школі № 46 у Твері, потім у ліцеї при Тверському державному університеті. Пізніше він повернувся до школи № 46.[3]
Навчався в Московській фінансово-юридичній академії.
У січні 2005 року в Твері, біля під'їзду будинку по Тверському проспекту[4] шістнадцятирічний вбив двадцятирічного Кирила Гуркіна[5], завдавши удари складаним ножем у серце і в сонну артерію. Одразу зізнався, що вбивство скоїв він, бо, нібито, «захищав Вікторію, знайому по школі». Вікторія була випускницею тієї ж школи, де навчався. За словами директора, знав її, але закоханості між ними не було. Все почалося з того, що Вікторія посварилася зі своїм хлопцем Кирилом Гуркіним. Після Нового року вони розлучилися, проте Вікторія з розставанням не змирилася. Вона попросила і ще одного хлопця піти разом з нею до Кирила і «поговорити». Кирило кинувся на Вікторію дістав ніж і штрикнув. Після того, як один рік відсидів у в'язниці, справу перекваліфікували на " перевищення меж необхідної оборони, потім через примирення сторін закрили[6]. Через рік після виходу з в'язниці повернувся до кінематографу.
- Зустрічався зі студенткою МЕСІ, Юлією Котовою, збиралися одружитися, але вони розлучилися[7]
- Дружина (з листопада 2011 року) бухгалтер Олена Казакова (нар. 5 липня 1990 року) з Твері, у якої є дочка Вікторія від попереднього шлюбу, знайомі з 2003 року, закінчила Тверський державний університет у 2014 році[8]
- Син Мирослав Казаков (нар. 9 липня 2012)[9].
Відкрив у Твері магазин одягу[10]
- «Майстер і Маргарита» (Михайло Булгаков) (режисер — Сергій Алдонін) — кот Бегемот
- 2003 — Демон півдня — Епізод
- 2005 — Втеча — епізод
- 2006 — День грошей — епізод
- 2010 — Стройбатя — рядовий Булкін
- 2013 — Берега — Коля Севастьянов, наркоман
- 2002—2004 — Єралаш (150-й випуск — Бочкін, 152-й — Буфетов, 154-й випуск, 155-й випуск 181-й випуск 237-й)
- 2007—2013 — Татусеві дочки — Ілля Васильович Полежайкін
- 2008 — Моя прекрасна няня 2: Життя після весілля — Коля «Памперс» (серія 169)
- 2008 — «Фитиль»
- 2008, 2011 — «6 кадрів»
- 2009 — «Найрозумніший з „Татусевих дочок“» — учасник
- 2009 — «Фізика нереального» — гість
- ↑ Толстяк из «Ералаша» зарезал человека [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Милый раздолбай Михаил Казаков [Архівовано 16 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Экспресс газета(рос.)
- ↑ Интервью с героем сериала «Папины дочки». livetver.Ru. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Звезда «Ералаша» убил человека. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Знаменитости, которые обвинялись в убийстве // TOPNews.RU. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Михаил Казаков, убивший человека, оправдан. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 грудня 2016. Процитовано 14 серпня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 14 серпня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Михаил Казаков женился. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Михаил Казаков, «Полежайкин» из «Папиных дочек», женился. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 14 серпня 2018.