Перейти до вмісту

Казимир Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Казимир Семенович
Казімер Семяновіч
Казимир Семенович
Народивсяприблизно 1600 рік
Оршанський повіт, Вітебське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита або Жемантія, Литва Редагувати інформацію у Вікіданих
Померпісля 1651 року
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовий інженер, артилерист
Відомий завдякиВважається винахідником ідеї багатоступеневих ракет
Alma materВіленська академія (?)
Військове званнягенерал-лейтенант артилерії
Термінперед відставкою у 1648 році
РідСеменовичі
Герб
Герб

Герб «Астоя» (?)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Семенович.

Казимир Семенович (біл. Казімер (Казімір) Семяновіч, лат. Casimiri Siemienowicz) (приблизно 1600 року — після 1651 року) — інженер і теоретик артилерії з Великого Князівства Литовського. Припускається, що Семенович першим запропонував ідею багатоступеневої ракети.[1] Його книжка «Велике мистецтво артилерії» (Амстердам, 1650) витримала кілька перевидань, а також була перекладена французькою (1651), німецькою (1676), англійською (1729) і, ймовірно, голландською (1729) мовами.

Біографія

[ред. | ред. код]

Про життя й походження Семеновича відомо вельми мало. Деякі дані про особу Семеновича можна дістати з його книжки. Крім того, історики мають певні документи з архівів Речі Посполитої, які характеризують службу Семеновича у армії Царства Польського на проміжку приблизно двох років.[2]

Народився Семенович приблизно 1600 року. Місце його народження й етнічна приналежність є темою сперечань поміж білоруськими й литовськими істориками. Крім того, польська історіографія говорить про нього як про польського діяча, наголошуючи на його приналежності до полонізованої шляхти.[3] За білоруською версією, Семенович народився біля Дубровно на Вітебщині у сім'ї дрібних руських князів Семеновичів, які володіли невеликими територіями у цій частині білоруського Подніпров'я у 14—17 ст.[4][5][6][7] Декотрі приклади лексики самого Семеновича підтверджують таку думку.[5]

За литовською версією Семенович народився біля Росенів (тепер Расейняй) у Жемайтії[8][9] в бідній шляхетній сім'ї гербу «Астоя»[3] Однак невідомі записи про сім'ї з прізвищем Семенович, які б мали право на герб Астоя і, можливо, Семенович просто придбав право надрукувати герб у своїй книзі, щоб посприяти її популярності. Сам він писав про своє місце у шляхетській ієрархії доволі невиразно.[5] Сам себе Семенович називав «літвин», однак це слово можна розглядати як політонім, а не етнонім, і тому в білоруській історіографії вважається, що Семенович мав на увазі своє громадянство ВКЛ, а не етнічне походження.[5]

Вважається, що Семенович навчався у Віленській академії. Брав участь у Смоленській війні (1632—1634) у складі армії Речі Посполитої, а також в облозі московитської фортеці Білої (квітень-травень 1634 року), яка не мала значного успіху.

Починаючи з 1634 року, життя Семеновича можна прослідкувати за документальними свідченнями, що збереглися. В цей час він був посланий за кордон, у Голландію, для вдосконалення своїх знань з артилерії. Там служив у армії Фрідриха-Генриха Оранського, багато подорожував Голландією, брав участь у іспано-голландській війні, що в голландців дістала назву Вісімдесятирічна війна, брав участь в облозі різних міст. У Нідерландах мав змогу ознайомитися з багатою європейською літературою про артилерію, піротехніку, з книжками з історії культури.

Після повернення до Речі Посполитої брав участь у Охматівській битві війська Речі Посполитої з татарами 30 січня 1644 року, де був свідком дії татарських феєрверків. 1646—1649 років був комендантом варшавського цейхгауза, інженером коронної артилерії (1646). 1648 року обійняв посаду заступника начальника артилерії Королівства Польського і разом з 12 гарматниками виїжджав на війну Польщі з Україною. Після поразки польського війська під Пілявцями вийшов у відставку у званні генерал-лейтенанта артилерії. У 1649 році поїхав в Голландію, де завершив роботу над своєю книжкою й видав її.

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Casimir Siemienowicz

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 75. Хто вынайшаў шматступеневую ракету?[недоступне посилання з липня 2019] // 150 пытанняў і адказаў з гісторыі Беларусі / Уклад. Іван Саверчанка, Зьміцер Санько. — Вільня: Наша Будучыня, 2002.— 238 с. ISBN 9986-9229-6-1.
  2. ↑ Бельский А. М. «Artis magnae artilleriae» Казимира Семеновича [недоступне посилання з липня 2019] // Фізіка: праблемы выкладання. — 1998. — № 1. — С. 100—110.
  3. ↑ а б Tadeusz Nowak «Kazimierz Siemienowicz, ca.1600-ca.1651», MON Press, Warsaw 1969, p.182.
  4. ↑ Цярохін С. Ф. Трактат аб артылерыі // «Помнікі гісторыі і культуры Беларусі» № 3, 1973.
  5. ↑ а б в г А.Бельскі, М. Ткачоў, «Вялікае майстэрства артылерыі» — Менск: Навука і тэхніка, 1992. ISBN 5-343-00881-X [недоступне посилання з липня 2019] з академічної серії «Нашы славутыя землякі».
  6. ↑ Семяновіч Казімір // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2001. С. 286.
  7. ↑ Беларуская энцыклапедыя. Т.14.
  8. ↑ Encyclopedia Lituanica. Boston, 1970—1978, Vol.5 p.147.
  9. ↑ Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. 1983 T.1 p.166.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казимир_Семенович&oldid=43858075