Казимир Чорторийський
| Казимир Чорторийський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 4 березня 1674 Варшава, Річ Посполита |
| Помер | 31 серпня 1741 Варшава, Річ Посполита |
| Країна |  Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Діяльність | політик |
| Посада | Віленський каштелян[1], учасник виборів короля Польщіd, підскарбій великий литовський[2], підканцлер литовський[3], великий литовський підчаший[4], Усвяцький старостаd[5], кременецький староста[6], Велізький старостаd, посол Сейму Речі Посполитої[d] і війт Берестейськийd[7] |
| Рід | Чарторийські |
| Батько | Михайло Юрій Чарторийський[6] |
| Мати | Joanna Weronika Olędzkad |
| У шлюбі з | Izabela Elżbieta Morsztynd |
| Діти | Август Олександр Чарторийський, Міхал Фридерик Чарторийський, Констанція Понятовська і Teodor Kazimierz Czartoryskid |
| Нагороди |  |
 | |
Казимир Чорторийський (4 березня 1674 — 31 серпня 1741) — князь з роду Чорторийських, урядник Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
Підскарбій великий литовський (1707—1709), підканцлер литовський (1712—1724), віленський каштелян (1724—1741), кременецький староста.
Син князя Михайла Юрія Чорторийського. 1724 року князь продав «зимненські маєтності» разом із Кропивщиною польському шляхтичу — волинському каштеляну та володимирському старості Міхалові Геронімові Чацькому. Нащадки М. Г. Чацького володіли маєтком у Зимному принаймні до кінця ХІХ ст.
У 1696—1697 роках під час «безкоролів'я» підтримував кандидатуру французького принца Франсуа Луї де Конте на польський королівський престол.
1699 року посів уряд великого литовського підчашого. 1706 року перейшов на бік Станіслава Лещинського, від якого 1707 року отримав посаду великого литовського підскарбія. 1709 року після поразки Станіслава Лещинського і повернення до Августа II Казимир Чорторийський позбувся посади великого литовського підскарбія, але йому повернули уряд великого литовського підчашого.
У 1712—1724 роках — великий литовський підканцлер, 1724 року призначений віленським каштеляном.
У 1730 році нагороджений Орденом Білого Орла.
- Михайло Фридерик (1696—1775) — великий литовський підстолій (1720—1722), віленський каштелян (1722—1724), литовський підканцлер (1724—1752), великий литовський канцлер (1752—1775),
- Август Олександр (1697—1782) — руський воєвода (1732—1781), генеральний староста Подільської землі (1750—1758),
- Констанція Чорторийська (1700—1759), дружина краківського каштеляна Станіслава Понятовського та мати останнього польського короля Станіслава Авґуста Понятовського,
- Людвіка Ельжбета (1703—1745)
- Теодор Казимир (1704—1768) — латинський єпископ плоцький, познанський[8].
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 83.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 188.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 165.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 293.
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 216. — 377 с.
- ↑ а б Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 64. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 214. — ISBN 978-83-65880-89-5
- ↑ Teodor Kazimierz ks. Czartoryski na Klewaniu i Żukowie h. Pogoń Litewska (ID: 3.662.284) [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 617. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
