Казік Сташевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сташевський.
Казимир Сташевський
пол. Kazik (Kazimierz Piotr) Staszewski
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'япол. Kazimierz Piotr Staszewski
Дата народження12 березня 1963(1963-03-12) (61 рік)
Місце народженняВаршава
Польща Польща
Роки активності1979
ГромадянствоПольща Польща
Національністьполяк
Професіїавтор-виконавець, саксофоніст, студійний музикант, рок-музикант, композитор
Інструментисаксофон
ЖанрАльтернативний рок, хард-рок, панк-рок, репкор, реп
ПсевдонімиKazik
ЧленствоKult
Нагороди
БатькоStanisław Staszewskid
kazik.pl
CMNS: Файли у Вікісховищі

Казік (Казимир) Сташевський (пол. Kazik (Kazimierz Piotr) Staszewski, нар. 12 березня 1963) — польський музикант, співак та саксофоніст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Варшаві в родині поета та барда Станіслава Сташевського[pl], внук краєзнавця Казимира Сташевського[pl]. Виховувався матір'ю Кристиною та бабусею, оскільки його батько виїхав до Франції, коли Казікові було 4 роки. Після закінчення ліцею ім. Миколая Рея вступив на навчання до Інституту соціології Варшавського університету, але його не закінчив.

З 1984 року одружений з Анною Сташевською, із котрою має двох синів: Казимира і Яна. Проживає в Польщі та кілька тижнів щорічно на о. Тенерифе, де має помешкання.

Був колумністом «Газети Виборчої», з 2005 року відмовився, закидаючи редакції цензурування.

Музична кар'єра

[ред. | ред. код]

Першим музичним гуртом, у якому виступав Казік, був Poland, заснований Робертом Шмідтом. Існував цей гурт в 1979–1980 роках, з ним Казік записав твори «Młodzi Warszawiacy» та «Wojny». В 1981 році на основі Poland засновує Novelty Poland, а в 1982 році — Kult. З 1991 року має сольну кар'єру.

Першим сольним альбомом був Spalam się з хітами «Dziewczyny», «Piosenka trepa» чи розтиражовану «Jeszcze Polska», у котрій сенатор Ян Шафранський дошукався пасквілю на гімн Польщі та подав на співака до суду. Справу було закрито. Розголосу набула також пісня з наступного альбому Spalaj się! «100 000 000» із приспівом Валенса, давай наші сто мільйонів! Цей твір виконано раніше на фестивалі в Сопоті, вона нав'язувала до невиконаних виборчих обіцянок.

В 1995 році вийшов альбом Oddalenie, записаний в домашній студії. Одна із його пісень «Łysy jedzie do Moskwy», стосувалася поїздки тодішнього прем'єр-міністра Польщі Юзефа Олекси до Москви, котра відбулася під час військової агресії Кремля в Чечні. Найбільшу популярність отримав альбом 12 groszy, записаний в 1997 році, його хітом стала однойменна з альбомом пісня «12 groszy». Також на диску знайшли місце пісні, написані Казіком до фільму Олафа Любашенка «Штос».

В 1998 році приєднався до гурту El Doopa. В 2000 році вийшов альбом Melassa з хітами «4 pokoje», записаним спільно з Едитою Бартошевич та «Mars napada» і «Gdybym wiedział to, co wiem». Казік записав також три альбоми, що містили власні інтерпретації творів Курта Вайля та Ніка Кейва (Melodie Kurta Weill'a i coś ponadto, 2001), Тома Вейтса (Piosenki Toma Waitsa, 2003) в перекладах Романа Колаковського та польського гурту Silna Grupa pod Wezwaniem[pl] (Silny Kazik Pod Wezwaniem, 2008).

В 2004 році вийшов альбом Czterdziesty Pierwszy з піснею «Polska płonie», а рік пізніше Los się musi odmienić (деякі пісні походили зі звукової доріжки фільму Лешека Восевича Кафе «Роздоріжжя», у якому Казік зіграв епізодичну роль). Сташевський записав також музику до фільмів «ПітБулль», «Шаленці», Баладу про Яцека Вишневського до фільму «Чорний четвер», «Yuma», як теж спільно з гуртом Kult пісню «Czarne Słońca» до однойменного фільму. В 2005–2009 роках був вокалістом гурту Buldog.

Казік отримав багато нагород (паспорт «Політики»[pl], Фридерики, Махінери, премію MTV), але рідко їх забирав. Про Казіка Сташевського і Kult розповідає книга Лешека Ґноїнського «Kult Казіка» та Веслава Вайсса «Kult». «Біла Книга» (2009) містить поміж іншим тексти та історію виникнення усіх пісень гурту. В травні 2008 року вийшов збірник колонок Казіка під титулом «Не пісні».

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Spalam się (1991)
  • Spalaj się! (1993)
  • Oddalenie (1995)
  • 12 groszy (1997)
  • Melassa (2000)
  • Melodie Kurta Weill'a i coś ponadto (2001)
  • Piosenki Toma Waitsa (2003)
  • Czterdziesty Pierwszy (2004)
  • Los się musi odmienić (2005)
  • Silny Kazik pod wezwaniem (2008)
  • Wiwisekcja (2015, и Kwartet ProForma)
  • Tata Kazika kontra Hedora (2017, и Kwartet ProForma)
  • Utwory odnalezione (2017)
  • Zaraza (2020)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Казік_Сташевський