Перейти до вмісту

Калашников Микола Михайлович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Калашников Микола Михайлович
Народження7 (20) листопада 1905
Тифліс, Російська імперія
Смерть25 серпня 1978(1978-08-25) (72 роки)
 Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
НавчанняХарківське державне художнє училище (1927) і Харківський художній інститут (1929)
Діяльністьсценограф, графік, викладач
ВчительПокорний Михайло Францович, Кокель Олексій Опанасович, Прохоров Семен Маркович, Федоров Митрофан Семенович, Шаронов Михайло Андрійович, Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович і Бурачек Микола Григорович
ПрацівникХАТОБ, Березіль, Харківський академічний театр музичної комедії і Харківський художній інститут
ЧленАсоціація художників Червоної України (1931) і Спілка радянських художників України

Микола Михайлович Кала́шников (20 листопада 1905, Тифліс — 25 серпня 1978, Харків) — український радянський художник театру, графік і педагог; член Асоціації художників Червоної України у 1926—1931 роках[1] та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 [20] листопада 1905(19051120) року в місті Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія). Протягом 1922—1927 років навчався у Харківському художньому технікумі[1], одночасно у 1924—1925 роках працював художником у Харківському театрі опери та балету та у 1926—1927 — у театрі «Березіль». У 1927—1929 роках продовжив навчання у Харківському художньому інституті. Його педагогами були Михайло Покорний, Олексій Кокель, Семен Прохоров, Митрофан Федоров, Михайло Шаронов, Микола Бурачек. Дипломна робота — ескізи декорацій до п'єси «Королівський цирульник» Анатолія Луначарського (керівник Олександр Хвостенко-Хвостов)[1].

У 1929—1931 роках працював художником у Харківському театрі музичної комедії; у 1930—1933 роках викладав у Харківському художньому інституті; у 1937—1939 продовжив працювати художником Харківського театру музичної комедії. Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Свердлова, № 42, квартира № 13. Помер у Харкові 25 серпня 1978 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях театрально-декораційного і оформлювального мистецтва, станкової і промислової графіки. Оформив вистави:

Донбаський пересувний робітничий оперний театр (Луганськ)
Харківський театр музичної комедії
Харківський театр опери та балету
Сумський музично-драматичний театр
Мінський театр музичної комедії
Івановський театр музичної комедії
Київський академічеий театр опери та балету (Іркутськ)
  • «Шехеразада» на музику Миколи Римського-Корсакова (1943);
  • «Богема» Джакомо Пуччіні (1944);
Харківський театр юного глядача
Харківський робітничий театр
  • «Травнева ніч» Миколи Римського-Корсакова (1950);
Драматичний театр Чорноморського флоту в Севастополі
Харківський український пересувний театр

Виконав ескізи костюмів до трагедії «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра (акварель, гуаш, 1946, частина у Харківському художньому музеї).


Графіка

Брав участь у виставках з 1927 року[1].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]