Калашников Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калашников.
Олександр Петрович Калашников
рос. Александр Петрович Калашников
Народження1915(1915)
Староалейське (Алтайський край)
Смерть1943(1943)
Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
КраїнаСРСР СРСР
Рід військпіхота
ОсвітаТомський державний педагогічний університетd
Роки служби1941—1943
ПартіяВКП(б)
Званнястарший лейтенант
Командуваннярота 182-го гвардійського стрілецького полку
Війни / битвиРадянсько-німецька війна
• Форсування Дніпра
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоної Зірки
Плита на братській могилі

Олександр Петрович Калашников (рос. Александр Петрович Калашников; 1915, Староалейське — жовтень 1943) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир роти 182-го гвардійського стрілецького полку (62-я гвардійська стрілецька дивізія, 37-а армія, Степовий фронт), гвардії старший лейтенант.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1915 році в селі Староалейське (нині Третьяковського району Алтайського краю) в родині сільського коваля. Росіянин. У 1930 році закінчив 7 класів Локтевської школи селянської молоді. З 1932 року працював у Локтевському зернорадгоспі. Після навчання на робітфаку в 1937 році вступив на історичний факультет Томського педагогічного інституту. Займався в аероклубі.

У липні 1941 року був призваний в Червону Армію. У 1942 році закінчив інтендантські курси в Омську. У боях радянсько-німецької війни з квітня 1942 року. Воював на Західному, потім на Степовому фронтах. Був поранений. Член ВКП (б) з 1943 року. Відзначився у боях при форсуванні Дніпра.

28 вересня 1943 року з ротою одним з перших переправився через Дніпро в районі села Куцеволівки (Онуфріївський район Кіровоградської області України). Рота захопила й утримувала плацдарм, відбивши кілька ворожих контратак, знищила сотні гітлерівців.

За ці бої гвардії старший лейтенант Калашников був представлений до звання Героя Радянського Союзу. В одному з боїв на правому березі Дніпра 30 жовтня 1943 року він зник безвісти.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшому лейтенанту Калашникову Олександру Петровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу[1].

Похований в селі Куцеволівка в братській могилі.

Нагороди, пам'ять

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки.

Ім'ям Героя названа вулиця в селі Куцеволівка. На будівлі Томського педагогічного інституту встановлена меморіальна дошка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988(рос.)
  • Кузнецов И. Золотые звезды: Томичи- Герои Советского Союза.- Томск, 1987(рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Калашников_Олександр_Петрович&oldid=41337555