Перейти до вмісту

Каледонський ліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каледонський ліс на мапі позначено фіолетовим
Каледонський праліс

Каледонський ліс (англ. Caledonian Forest) — тип ландшафту, одвічний ліс, що колись покривав значну частину Шотландії. На ХХІ століття внаслідок господарської діяльності людини збережено лише близько 1% території цього лісу на 35 ізольованих ділянках на північному заході Грампіанських гір та Шотландському високогір'ї[1]. Проте, ліс є рідною домівкою для багатьох видів тварин, які не зустрічаються більше ніде на Британських островах. Сьогоденна площа лісу — 180 км²

Історія

[ред. | ред. код]

Каледонський ліс остаточно сформувався наприкінці останнього льодовикового періоду близько 10 тис. років тому. Рівень світового океану був значно нижче, ніж зараз, і на місці протоки Ла-Манш існував сухопутний перешийок, що з'єднував сучасні Британські острови з материковою Європою — з цього «мосту» рослинність стала поширюватися на північ слідом за відступаючим льодовиком. Ліс, подібний до нинішнього Каледонського лісі, спочатку зайняв усю площу острова Велика Британія, а потім через короткий проміжок часу через потепління клімату став скорочуватися і зберігся лише на півночі острова на Шотландському високогір'ї.

За оцінками екологів, площа соснових лісів, які сформували найзахіднішу в Євразії зону тайги, площею близько 15 тис. км² — велика частина Шотландії була покрита сосною, березою, горобиною, осикою, ялівцем, дубом звичайним nf деякими іншими видами дерев. У західній частині острова з вологішим кліматом домінуючими породами стали дуб і береза, а також папороті, мохи та лишайники.

Ліс отримав свою назву через римлян, які Каледонією іменували Шотландію — північні терени Британії, провінції Римської імперії. Вперше згадано у «Природничій історії» Плінія Старшого, написаної близько 77 року по Р.Х.[2]

Охорона

[ред. | ред. код]

На початок ХХІ сторіччя велика частина збереженого лісу є під охороною британських законів. Зокрема, значна його частина розташована на території Національного парку Кернгормс. Інші острівці лісу мають статус заповідника та є під орудою Королівського товариства захисту птахів та урядової Комісії з лісового господарства. В 1981 році був утворений благодійний фонд Trees for Life, покликаний сприяти збереженню та відновленню Каледонського лісу. Стратегічна мета фонду — відновити загальну площу дикої природи до 1600 км² і реінтродуктувати тварин — євразійського бобра, дикого кабана, рись і вовка[3].

Легенди і фольклор

[ред. | ред. код]

В «Історії бриттів», найраннішому творі про короля Артура, одна з Дванадцяти Битв, названа Cat Coit Celidon, відбувається у Каледонському лісі. Британські філологи Рейчел Бромвіч (Rachel Bromwich) і Маргед Хейкок (Marged Haycock) вважають, що армія лісу, оживлена чарівниками у валлійської поемі Cad Goddeu («Битва дерев»), також описує Каледонський ліс[4].

У кельтських міфах про Мерліна, чарівника і помічника Короля Артура, образ Мирддина Віллта (Myrddin Wyllt) також пов'язаний з цим лісом — маг оселився в ньому після того, як втратив розум в битві при Арфдерідді в 573 році. Про це написано в двох поемах середньоваллійською мовою — Yr Oinau та Yr Afallenau, у найранішому дійшовшому до нас валлійському манускрипті «Чорна Книга з Кармартена» (1250 рік). При схожих обставинах ліс стає притулком для іншого героя епосу — Лайлокена у поемі «Житіє св. Кентігерна », написаної Жоселін, ченцем Фурнесським близько 1185 роки (деякі фахівці вважають, що Лайлокен став прообразом для Мерліна).

Фауна

[ред. | ред. код]

Каледонський ліс — унікальна для Британських островів екосистема, і є домівкою для дуже рідкісних в цьому регіоні тварин. Він вважається одним їх останніх куточків дикої природи що є на Британських островах.

Птахи що є тут та не зустрічаються більше будь-де на Британських островах:

Птахи що гніздяться тут, рідкісні будь-де ще на Британських островах:

Ссавці, що мешкають у цьому лісі:

Ссавці, що колись жили тут, але нині зниклі:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Joint Nature Conservation Committee. 2007. Second Report by the UK under Article 17 on the implementation of the Habitats Directive from January 2001 to December 2006. Peterborough: JNCC. оналйн [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
  2. Энциклопедический словарь: В 86 т. — Репр. воспр. изд. «Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона». — СПб.: Фирма «ПОЛРАДИС», АООТ «Иван Фёдоров», 1993—1998(?). ISBN 5-900741-01-X
  3. Trees for Life - Our Vision. Благотворительный фонд Trees for Life. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 28 квітня 2009.
  4. Thomas Green. Concepts of Arthur. — Tempus, 2007. — С. 64. — 288 с. — ISBN 0752444611.