Каленберг (Австрія)

	Каленберг
	48°16′34″ пн. ш. 16°20′00″ сх. д. / 48.2761° пн. ш. 16.3333° сх. д.
Країна	Австрія
Регіон	Відень
Тип	гора
Висота	484 м
Висота відносна	40 м
Ізоляція	1,6 км
	Каленберг Каленберг (Австрія)
	Каленберг у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Каленберг.

Каленберг (нім. Kahlenberg — Лиса гора) — гора в Австрії, в районі Деблінг Відня, північно-східна частина хребта Віденський Ліс, гілки нижньо-австрійських Альп^[1]. Висота 484 м над рівнем моря, відносна висота — 40 м. В античній географії Віденський Ліс називався Цетійськими горами (Цетійськими Альпами, лат. Mons Cetius, дав.-гр. Κέτιον ὄρος дав.-гр. Κέτιον ὄρος). Цетійські гори на заході відокремлювали римську провінцію Паннонію від Норика^[2]^[3]. У Середньовіччі Лисими горами (лат. Mons Calvus) називали всі гори між Віденським Лісом та Країнськими або Юлійськими Альпами. Каленберг укритий лісом. На схилах росте виноград^[4].

1532 року султан Османської імперії Сулейман I втретє зібрав величезне військо для війни з Австрією, але, дізнавшись про зосередження сильної армії під Віднем, не зважився прийняти бою, а звернув до Штирії для облоги Граца. Лише 14-тисячний загін акинджи Казимбека спустошив австрійські землі до річки Енс. Повертаючись, при виході з Віденського Лісу біля Каленберга загін натрапив на німецькі полки Себастіана Шертліна фон Буртенбаха^[de] і, після гарячого бою 19 вересня, був знищений. Серед убитих був і сам Казимбек^[1].

У Віденській битві 12 вересня 1683 року, в ході Великої Турецької війни, на горі зібралося християнське військо під командуванням польського короля Яна III Собеського, яке прийшло на захист обложеного турками-османами Відня^[4].

На Каленберзі розташована Каленберзька телевежа^[en], заввишки 165 метрів, і католицька церква Святого Йосифа^[de], місце паломництва. Біля церкви є оглядовий майданчик, звідки відкривається картина Відня та його околиць^[5]. На церкві є меморіальна дошка, присвячена Яну III Собеському, який керував християнським військом у Віденській битві на Каленберзі і відслужив перед битвою месу в церкві на Каленберзі. Поруч із церквою розташована 22-метрова оглядову вежу Штефаніварте^[de] (вишка кронпринцеси Стефанії, Kronprinzessin Stefanie-Warte), яка є об'єктом архітектурної спадщини. На Каленберзі є готель і вілли, розташований віденський квартал Каленбергердорф^[en], який належить до 19-го району Відня, Деблінгу, а також університет MODUL.

У 1874—1919 роках на гору Каленберг із Нусдорфу^[de] вела зубчаста Каленберзька залізниця^[de] з європейською колією (1435 мм), найбільшим ухилом 11 % та завдовжки 5 км^[6]. На північному схилі Каленберга розташований Вайдлінг, де знаходиться могила поета Ніколауса Ленау^[5].

Башта Штефаніварте^[de] на Каленберзі
Меморіальна дошка на католицькій церкві Святого Йосифа^[de] на Каленберзі, посвячена польському королю Яну III Собеському, який керував християнським військом у Віденській битві (1683) на Каленберзі і відслужив перед битвою месу в церкві на Каленберзі
Вокзал зубчастої Каленберзької залізниці^[de] на станції в Нусдорфі^[de]. 1875 рік

Примітки

↑ ^а ^б Каленберг // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина^[ru], 1911—1915. (рос.)
↑ Cetius mons^[de] // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttgart : Metzler, 1899.
↑ Pannonia // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
↑ ^а ^б Каленберг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIV. (рос. дореф.)
↑ ^а ^б Вена // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
↑ Таненбаум, А. Зубчатые железные дороги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література

Каленберг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIV. (рос. дореф.)
Каленберг // Инкерман — Кальмар-зунд : [рос.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина^[ru], 1913. — (Военная энциклопедия : [в 18 т.] / под ред. К. И. Величко [и др.] ; 1911—1915, т. 11). (рос.)

[syt-1] а ^б Каленберг // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина^[ru], 1911—1915. (рос.)

[2] Cetius mons^[de] // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttgart : Metzler, 1899.

[3] Pannonia // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)

[esbe-4] а ^б Каленберг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIV. (рос. дореф.)

[win-5] а ^б Вена // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[6] Таненбаум, А. Зубчатые железные дороги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

Географія та географічні карти	Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames
Довідкові видання	Vienna History Wiki
Нормативний контроль	BNF: 11968170g · Freebase: /m/06mkhr · GND: 4109954-0 · NKC: ge799519 · VIAF: 242366431