Кальман Калочай
Кальман Калочай | |
---|---|
угор. Kalocsay Kálmán есп. Kolomano Kaloĉajo | |
![]() | |
Народився |
6 жовтня 1891[1][2] Абауйсанто, Угорщина |
Помер |
23 лютого 1976[1] (84 роки) Будапешт, Угорська Народна Республіка[1] |
Країна |
![]() |
Діяльність | лікар-інфекціоніст, поет, перекладач, есперантист |
Alma mater | Будапештський університет (1916) |
Знання мов | есперанто і угорська |
Заклад | Nyugatd і Saint Ladislaus Hospitald |
Членство | Академія есперанто (27 лютого 1976) |
Автограф |
![]() |
Кальман Калочай (угор. Kálmán Kalocsay; угорс. вимова [ˈKaːlmaːn ˈkɒlot͡ʃɒi]; 6 жовтня 1891 р. Абауйшанто – 27 лютого 1976 р.) — угорський есперантистський поет, перекладач та редактор, який суттєво вплинув на культуру есперанто як в її літературі, так і в самій мові, завдяки оригінальній поезії та перекладам літературних творів з рідної угорської та ін. мов Європи. Його ім'я іноді називають есперантизованим як Коломано Калочайо, і деякі його роботи публікувались під різними псевдонімами, зокрема CER Бумі, Копар, Алекс Кей, К. Стелов, Маліс Пік та Пітер Пенетер.
Калочай вивчав медицину, а згодом став хірургом та головним інфекціоністом у великій лікарні Будапешта. Він вивчив і есперанто, і його відокремлений діалект ідо в підлітковому віці, але став більш схильним до есперанто після того, як побачив його більший літературний потенціал. У 1921 р. вийшла його перша оригінальна збірка віршів «Mondo kaj Koro» («Світ і серце»). Подальше десятиліття пройшло до появи його збірки Streĉita Kordo («Натягнута струна»), яку багато есперантистів вважають однією з найкращих колекцій оригінальної есперанто-поезії, а Рімпортретой («Портрети в римі»), дотепні вірші в стилі ронделя про різних людей, відомих тоді в есперанто-русі. У 1932 році під псевдонімом Пітер Пенетер видав книгу еротичних віршів «Секретай Сонетой» («Таємні сонети»).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Kalocsay.jpg/150px-Kalocsay.jpg)
Калочай керував літературним світом есперанто через журнал та видавництво «Literaturo Mondo» («Літературний світ»). Група письменників, котрі об’єдналися навколо цього журналу в 1920-30-х роках, була відома як Budapeŝto skolo («школа Будапешта»).
Роботи Калочая про літературну та лінгвістичну теорію включають експансивну Плену Граматико де есперанто («Повна граматика есперанто») та Парнасу Гвідлібро («Довідник Парнаса»), роботу з есперанто-поетики у співавторстві з Гастоном Варінгеном та академічний стиль посібник з есперанто, лінгво - Стіло - Формо («Мова, стиль та форма»). Також співавтор двотомної «Енциклопедії де есперанто» («Енциклопедія есперанто»).
Про Калочая багато Ада Чішар, після смерті якої маєток перейшов до музею есперанто Австрійської національної бібліотеки.
- In Memoriam Kalocsay Kálmán Csiszár Ada, Budapest, 1994 (угорською мовою)
- Omaĝe al Kálmán Kalocsay 1 - 9 kötet, Csiszár Ada, Будапешт, 1998-2006 (на есперанто)
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #130357685 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Твори Kálmán Kalocsay у проєкті «Гутенберг»
- Kalman Kalocsay - a brief biography
- Поезія Калмана Калочаї англійською мовою у віршах, знайдених у перекладі
|