Кальченко Степан Власович

Кальченко Степан Власович
Кальченко Степан Власович
Народився	18 (31) грудня 1908 ; Карашина, Корсунська волость, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	9 грудня 1996 (87 років) ; Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	політик
Alma mater	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кальченко.

Степан Власович Кальченко (18 (31) грудня 1908 , Карашина, Київська губернія — 9 грудня 1996(1996-12-09) , Москва ) — радянський державний і партійний діяч, міністр сільського господарства Російської РФСР (1959—1960). Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання, депутат Верховної Ради РРФСР 5-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках.

Біографія

Степан Власович Кальченко народився 31 грудня 1908 року в селі Карашина Канівського повіту Київської губернії (нині Корсунь-Шевченківський район Черкаської області)^[1] в родині залізничного кондуктора. З чотирнадцятирічного віку почав трудове життя, був наймитом, робітником цегельного заводу.

Трудову діяльність Степан Кальченко почав у 1925 році чорноробом на заводі. В 1928 році, після закінчення сільськогосподарського технікуму, по путівці Наркомзему СРСР був направлений на роботу до Батуринського району Шадринського округу Уральської області районним агрономом.

З 1930 по 1938 рр. він працював старшим агрономом Батуринської машинно-тракторної станції, потім - старшим агрономом та директором Шадринського зернорадгоспу (Челябінська область, нині Курганська область Російської Федерації). Також Степан Кальченко брав активну участь у колективізації селянських господарств.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1937 році Степан Кальченко був призначений Наркоматом радгоспів РРФСР начальником Управління вівчарського господарства Народного комісаріату зернових і тваринницьких радгоспів РРФСР. У 1942 році Степан Власович закінчив сільськогосподарську академію імені К. А. Тімірязєва і був направлений на роботу до Шадринского зернорадгоспу директором.

З 1943 по 1947 рік був директором Курганського обласного тресту зернових радгоспів.

З 1947 по 1948 рік — начальник Курганського обласного управління сільського господарства. 21 грудня 1947 року Степан Кальченко був обраний депутатом Курганської обласної Ради депутатів трудящих II скликання. Був також членом облвиконкому.

З 1948 року по 1950 рік — 1-й заступник голови Виконавчого комітету Курганського обласної Ради, відповідальний за сільське господарство області.

З 1950 по березень 1952 року — завідувач сільськогосподарського відділу; 2-й секретар Курганського обласного комітету ВКП(б). 17 грудня 1950 року обраний депутатом Курганського обласної Ради III скликання.

17 березня 1952 року постановою III-ї сесії Виконавчого комітету Курганського обласної Ради III-го скликання його було затверджено головою Виконавчого комітету Курганського обласної Ради депутатів трудящих - головою виконкому Курганської обласної Ради III скликання. Також він депутат обласної Ради IV скликання (1952-1954 рр.). В жовтні 1952 року Степан Кальченко брав участь у роботі XIX з'їзду КПРС у Москві.

З 1954 року Степан Кальченко переїхав до Москви, де працював з 1954 по 1958 рік заступником міністра сільського господарства СРСР.

У квітні 1958 — липні 1959 року — голова виконавчого комітету Кіровської обласної ради депутатів трудящих.

16 квітня 1959 — 14 червня 1960 року — міністр сільського господарства Російської РФСР.

З липня 1960 по грудень 1962 року був головою Виконавчого комітету Алтайської крайової Ради депутатів трудящих. Потім з грудня 1962 по грудень 1964 року — головою Виконавчого комітету Алтайської сільської крайової Ради депутатів трудящих. У грудні 1964 року Степан Кальченко був призначений головою Виконавчого комітету Алтайської крайової Ради депутатів трудящих.

Наступні двадцять років (1966—1986 рр.) Степан Кальченко працював першим заступником директора ВДНГ СРСР.

У 1986 році він вийшов на пенсію.

З 31 жовтня 1961 року по 29 березня 1966 року Степан Кальченко був кандидатом у члени ЦК КПРС (обраний на XXII з'їзді КПРС).

Степан Власович Кальченко помер в Москві 9 грудня 1996 року.

Похований на Троєкуровському кладовищі^[2].

Нагороди та звання

орден Червоної Зірки (1945)
орден «Знак Пошани» (1949)
два ордени Трудового Червоного Прапора (29.12.1978,)
орден Дружби народів (30 грудня 1983), за багаторічну плідну роботу по організації пропаганди досягнень науки, техніки і передового досвіду в сільському господарстві і в зв'язку з семидесятипятиріччям з дня народження
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..»

Примітки

↑ 02987. www.knowbysight.info. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
↑ Могила С. В. Кальченко. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.

Джерела

Алтай. Годы созидания, Барнаул, 1999 (рос.)
Политические лидеры Вятского края. Век XX. Биографический справочник. CD. ГАСПИ КО, Киров, 2006 (рос.)
Ежегодник Большой советской энциклопедии, 1957—1990, Москва, 1958—1991 (рос.)
Представительная власть в Зауралье: история и современность Оттветственный за выпуск Д. А. Кошкаров (рос.)

Посилання

Кальченко Степан Власович [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.]

[1] 02987. www.knowbysight.info. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 9 грудня 2016.

[2] Могила С. В. Кальченко. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.

[1]

[2]