Корсунська волость
Корсунська волость | ||||
Центр | Корсунь | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 17 532 (1886) | |||
Населення | 12 496 осіб (1886) | |||
Густота | 65.3 осіб / км² | |||
Наступники | Корсунь-Шевченківський район | |||
Корсунська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у містечку Корсунь.
З перетворенням 1920 року Корсуня на повітове місто, його було вилучено зі складу волості. З 1922 року - центр волосного виконкому у складі Богуславського повіту (входили місто та станція Корсунь, хутори Боки, Раків, Тартак, Якубів).
Станом на 1886 рік складалася з 14 поселень, 11 сільських громад. Населення — 12496 осіб (6133 чоловічої статі та 6363 — жіночої), 1706 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 8282 | 6398 |
Приватної власності | 8870 | 3528 |
Іншої власності | 380 | 272 |
Загалом | 17532 | 10198 |
Поселення волості:
- Корсунь — колишнє власницьке містечко при річці Рось за 53 версти від повітового міста, 2752 особи, 470 дворів, 2 православні церкви, католицька каплиця, лютеранський молитовний будинок, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, 2 школи, 10 постоялих дворів, 14 постоялих будинків, 53 лавки, пивоварний, цегельний, черепичний і ливарний заводи, 2 майстерні металевих виробів.
- Виграїв — колишнє власницьке село, 1402 особи, 265 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Карашине — колишнє власницьке село при річці Рось, 510 осіб, 89 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Листвина — колишнє власницьке село при річці Ризніковій, 504 особи, 94 двори, 2 постоялих будинки, водяний млин.
- Моринці — колишнє власницьке село, 738 осіб, 122 двори, постоялий будинок.
- Нехворощ — колишнє власницьке село при безіменній річці, 347 осіб, 66 дворів, школа, постоялий будинок.
- Петрушки — колишнє власницьке село при річці Ризніковій, 1084 особи, 129 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Пішки — колишнє власницьке село при безіменній річці, 902 особи, 171 двір, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Саморідня — колишнє власницьке село при річці Корсунка, 799 осіб, 112 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Ситники — колишнє власницьке село при річці Корсунка, 598 осіб, 109 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |