Калінін Сергій Володимирович

Калінін Сергій Володимирович
Калінін Сергій Володимирович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	25 серпня 1974; Запоріжжя
Смерть	29 серпня 2014 (40 років); Осикове
Поховання	Запоріжжя
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калінін.

Сергі́й Володи́мирович Калі́нін (25 серпня 1974(19740825) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1974 року та проживав у місті Запоріжжя, Шевченківський район. По закінченні школи № 55 працював на Запорізькому абразивному комбінаті, відслужив в армії, у прикордонних військах в Одесі. Працював на «Кремнійполімері» та в компанії «Вітадент».

Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року, солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж селами Кутейникове та Осикове (Старобешівський район). Перебував біля зенітної установки у кузові ЗІЛ-131, був вбитий снайпером. Коли машину підбили, бійці пересіли до іншої. Тіла вбитих Андрія Денщикова та Сергія Калініна залишилися в кузові, їх 31 серпня підірвали терористи разом з машиною. Станом на вересень 2014 року перебував у списках полонених.^[1]

11 вересня 2014-го рештки зібрали й вивезли пошуковці Місії «Ексгумація-200» («Чорний тюльпан»). Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 26 вересня 2015 року з воїном попрощалися в Запоріжжі.

Залишилися батьки, дружина та троє дітей.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 38
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3]
Іловайський Хрест (посмертно)
9 листопада 2016 року нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно).

Примітки

↑ В полоні бойовиків перебувають понад 800 людей (СПИСОК)
↑ Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] В полоні бойовиків перебувають понад 800 людей (СПИСОК)

[2] Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

[1]

[2]

[3]