Денщиков Андрій Анатолійович

Денщиков Андрій Анатолійович
Денщиков Андрій Анатолійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	8 березня 1985; Запоріжжя
Смерть	29 серпня 2014 (29 років); Осикове
Поховання	Запоріжжя
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Денщиков.

Андрі́й Анато́лійович Денщико́в (8 березня 1985(19850308) — 29 серпня 2014) — солдат 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1985 року в місті Запоріжжя. Проживав у місті Запоріжжя, Шевченківський район.

Призваний за мобілізацією 14 квітня 2014 року, солдат, номер обслуги-радіотелефоніст зенітно-ракетного взводу, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж селами Кутейникове та Осикове (Старобешівський район). Перебував біля зенітної установки у кузові ЗІЛ-131, був вбитий снайпером. Коли машину було підбито, бійці пересіли до іншої. Тіла вбитих Андрія Денщикова та Сергія Калініна залишилися в кузові, 31 серпня були підірвані терористами разом з машиною.

3 вересня 2014-го останки Андрія Денщикова з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезені до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014-го тимчасово похований.

Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв. 29 серпня 2015-го перепохований на Леваневському кладовищі Запоріжжя.

Без Андрія лишились мама та сестра.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 27
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
Іловайський Хрест (посмертно)
Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня (посмертно)

Примітки

↑ Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

Денщиков Андрій Анатолійович [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
Небесна Гвардія [Архівовано 24 серпня 2021 у Wayback Machine.]

Невиплакані сльози України

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

[1]

[2]