Кам'яна Яруга
село Кам'яна Яруга | |
---|---|
Вид на Кам'яну Яругу з траси М03 | |
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Чугуївський район |
Рада | Кам'яноярузька сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA63140170060095292 |
Облікова картка | Кам'яна Яруга |
Основні дані | |
Засноване | 1647[1] |
Населення | 2186 |
Площа | 3,69 км² |
Густота населення | 592,41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63512 |
Телефонний код | +380 5746 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°52′57″ пн. ш. 36°35′37″ сх. д. / 49.88250° пн. ш. 36.59361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
134 м |
Водойми | р. Студенок |
Відстань до районного центру |
9 км |
Найближча залізнична станція | Чугуїв |
Відстань до залізничної станції |
12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63512, Харківська обл., Чугуївський р-н, с.Кам'яна Яруга, вул.Центральна,118в |
Сільський голова | Суворов Олександр Іванович |
Карта | |
Мапа | |
Кам'яна́ Яру́га — село в Україні, у Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 2186 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кам'яноярузька сільська рада.
Село Кам'яна Яруга знаходиться біля витоків річки Студенок, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Чапаєвське (приєднане до села Кам'яна Яруга в 1997 році), за 5 км — село Василів Хутір (Чугуївська міська рада). Поруч проходить автомобільна дорога М03.
Село засноване в 1647 році.
За даними на 1864 рік у казеному селі Чугуївської волості Зміївського повіту, мешкало 1909 осіб (931 чоловічої статі та 978 — жіночої), налічувалось 319 дворових господарства, існували 2 православні церкви[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 3 713 осіб[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2019 | 92.36% |
російська | 164 | 7.50% |
вірменська | 1 | 0.14% |
Усього | 2186 | 100% |
- Молочно-товарна ферма.
- «НИВА», агрофірма, ТОВ.
- Школа.
- Дитячий садок.
- Ачкасов Яків Михайлович (28.03(10.04) 1916 — 30.01.2004) — уродженець села, учасник Другої світової війни, пройшов шлях від солдата до лейтенанта, за особисту мужність і відвагу в боях з ворогом удостоєний звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золота Зірка (17.10.1943), також нагороджений орденом Вітчизняної Війни І ст., орденом Червоної Зірки й кількома медалями. По закінченню війни жив у Чугуєві.
- Мужицький Олександр Михайлович (1912—1982) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 7—8-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 5—6-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1966—1976 роках. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1952—1960 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 роках. Член ЦК КПУ в 1961—1976 роках.
- ↑ Артем Левченко; Андрій Ф. Парамонов. История Чугуевского полка. books.google.com.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1510)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)