Волохів Яр
| село Волохів Яр | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Тер. громада | Балаклійська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040010130019033 |
| Облікова картка | Волохів Яр |
| Основні дані | |
| Засноване | 1750 |
| Населення | 800 |
| Площа | 7,05 км² |
| Густота населення | 208,94 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63552 |
| Телефонний код | +380 5746 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′44″ пн. ш. 36°58′55″ сх. д. / 49.59556° пн. ш. 36.98194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
96 м |
| Водойми | р. Середня Балаклійка |
| Відстань до районного центру |
35 км |
| Найближча залізнична станція | Балаклія |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63552, Харківська обл.,Ізюмський р-н, с. Волохів Яр, вул. Миру, 8 |
| Карта | |
  Волохів Яр | |
 Волохів Яр | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Во́лохів Яр — село в Україні, у Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 800 осіб[1]. До 2020 орган місцевого самоврядування — Волохово-Ярська сільська рада.
Село Волохів Яр розташоване на березі річки Середня Балаклійка, вище за течією примикає село Семенівка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Яковенкове та за 2 км — село Таранушине. Через село пролягають автошляхи М03E40 та Т 2110.
З розширенням Російської імперії з 1708 року слобідські українські полки були введені до складу Азовської губернії. Саме на цей час, власне, припадає початок історії села, яку ми знаходимо у Філарета (Д. Г. Гумілевський, у 1848—1857 рр. єпископ, архієпископ Харківської єпархії) і назві села.
У «Историко-статистическом описании Харьковской иепархии» Філарет згадує храм у Волоховому Яру, який було побудовано у 1830 році і який тоді вже мав 1677 прихожан.
Село забудоване вздовж річки Середня Балаклійка, що тече з півночі на південь. За даними на 1864 рік у казенному селі, центрі Волоховоярської волості Зміївського повіту, мешкало 1.432 особи (710 чоловіків та 722 жінок), налічувалось 440 дворових господарств, існували православна церква та поштова станція[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 4.751 особи[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 1099 жителів села[4].
26 лютого 2022 року під час російського вторгнення біля села окупанти розстріляли автобус з цивільними — чотири жінки і три чоловіки вважаються загиблими або зниклими безвісти.[5]
7 вересня повідомлено, що на околицях села українські військові збили російський літак Су-25СМ[6]. 9 вересня 2022 року повідомлено про звільнення села від російських окупантів[7]. Швидко встановлений контроль над селом з його тресою став одним з визначальних успіхів у Слобожанському контрнаступі, окупанти змушені були поспіхом залишати свої позиції на широкому фронті.[джерело?]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1677 осіб, з яких 784 чоловіки та 893 жінки[8].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1467 осіб[9].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,33 % |
| російська | 6,18 % |
| білоруська | 1,29 % |
| інші | 0,20 % |
Територія села колись давно була поділена на декілька частин: Гопаки, Киктянка, Міщанка, Воздушанка, Липове, Поперечнянка, Центр, Садова, Дерибасівська, Пятихатки. У роки після другої світової війни у селі було організовано 4 колгоспи: Щорса, Димитрова, Дзержинського, Тельмана. Пізніше вони були реорганізовані в один радгосп «Восток» (7,5 тис. га). Зараз на цих землях працюють кілька фермерських господарств.
На території села розташований храм Святої Трійці, НВК, лікарня, будинок культури, сільськогосподарське підприємство «Агросервіс ЛТД».
Через територію села проходить автошлях міжнародного значення Е40. На території села розташований великий стихійний базар.
-
Братська могила радянських воїнів -
Вид на село з боку Чугуєва -
Диполь антенної решітки радіотелескопу УТР-2 та захід Сонця зі світловим стовпом
- Борщ Віталій Володимирович (1980—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Погребняк Петро Степанович — український вчений-лісівник та ґрунтознавець, доктор географічних наук, професор.
- Мисла Мирослав Іванович (1992—2016) — український військовик, молодший лейтенант, командир взводу окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї ОМБр
- ↑ Сейчас в селе проживает половина жителей из тех, кто жил до оккупации
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1551)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Волохів Яр. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ На Харківщині російські військові розстріляли автобус з цивільними, — Кириленко. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ Українські військові збили російський Су-25 на Харківщині. Chas.news. Процитовано 9 вересня 2022.
- ↑ ЗСУ звільнили від російських окупантів ще один населений пункт у Харківській області. ТСН. Процитовано 9 вересня 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 [Архівовано 1 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Волохів Яр [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Світлина храму Святої Трійці
- Сайт Волохів'ярського НВК [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
