Перейти до вмісту

Кам'янка (Стрийський район)

Координати: 49°0′48″ пн. ш. 23°34′41″ сх. д. / 49.01333° пн. ш. 23.57806° сх. д. / 49.01333; 23.57806
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кам'янка (Сколівський район))
село Кам'янка
При в'їзді в с. Кам'янка
При в'їзді в с. Кам'янка
При в'їзді в с. Кам'янка
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Тер. громада Сколівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46100190050031463
Облікова картка Кам'янка 
Основні дані
Засноване 1774
Населення 447[1]
Площа 650 км²
Густота населення 0.69 осіб/км²
Поштовий індекс 82600
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°0′48″ пн. ш. 23°34′41″ сх. д. / 49.01333° пн. ш. 23.57806° сх. д. / 49.01333; 23.57806
Середня висота
над рівнем моря
601 м
Водойми Кам'янка
Відстань до
обласного центру
109 км
Відстань до
районного центру
42 км
Місцева влада
Адреса ради 82600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Сколе
Сільський голова Петрів Петро Михайлович
Карта
Кам'янка. Карта розташування: Україна
Кам'янка
Кам'янка
Кам'янка. Карта розташування: Львівська область
Кам'янка
Кам'янка
Мапа
Мапа

CMNS: Кам'янка у Вікісховищі

Ка́м'янка — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 447 осіб[джерело?].

Географія

[ред. | ред. код]

Відстань до центру громади Сколе становить близько 7 км і проходить автошляхом місцевого значення. Село розташоване неподалік від межі із Івано-Франківською областю (Болехівською міською громадою).

Історія

[ред. | ред. код]

За переказами в давнину село називалося Рисья Яма.

В 1929 р. село передане з Долинського повіту до Сколівського[2].

На 1.01.1939 в селі проживало 940 мешканців (920 українців, 10 поляків, 10 євреїв)[3].

Історія села Кам'янка записана із розповідей старожилів місцевою жителькою, вчителькою Ганною Василівною Фольтин. Саме на цей рукопис постійно посилаються різні джерела[джерело?].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 466 осіб, з яких 211 чоловіків та 255 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 436 осіб.[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,78 %
інші 0,22 %

Церква

[ред. | ред. код]

Дерев'яний храм святого архистратига Михаїла збудований у 1991 р. Внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним номером 2917-М. Належить до Сколівського деканату, Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ[7].

Водоспади

[ред. | ред. код]

Кам'янський водоспад

[ред. | ред. код]

Розташований за 2,5 км від села, у межах Національного природного парку «Сколівські Бескиди» (якщо їхати в село зі Сколе, то біля нього проходить дорога). Поруч з водоспадом є Мертве озеро.

Кам'янський Верхній

[ред. | ред. код]

На відстані приблизно 600 м від Кам'янського водоспаду в бік села розташований Кам'янський Верхній заввишки 3,5 м.

Підступи, Підступи Середній, Підступи Верхній, Дзюрчик

[ред. | ред. код]

По вулиці І. Франка, вище сільської ради, розташований водоспад Підступи заввишки бл. 2 м. На відстані бл. 800 м вище від нього розташований водоспад Підступи Середній (5 м.). Через 25-30 м. вище по течії - двокаскадний водоспад Підступи Верхній (4 м) і водоспад Дзюрчик (3,5 м).

Залотом'ятний (Жидівський Шипіт)

[ред. | ред. код]

На південній околиці села, на струмку Залотом'ятий, розташований однойменний водоспад — Залотом'ятий — заввишки бл. 1,5 м. Місцева назва — Жидівський Шипіт (Жидівський вир).

Під Кудрявцем

[ред. | ред. код]

На відстані 2-3 км вище водоспаду Залотом'ятий (струмок Залотом'ятий) розташований водоспад Під Кудрявцем заввишки бл. 7 м.

Видатні люди

[ред. | ред. код]
  • Бобанич Михайло Григорович — командир куреня УПА «Бойки» в ТВ-24 «Маківка», лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Загинув у селі;
  • Лесів Михайло Михайлович (1996—2024) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
  • Шимків Василь (народився 1918 в Кам'янці — помер 12 липня 1947 в Сколе) — член ОУН, псевдонім «Запорожець», протягом 1945 — березня 1946 рр. перебував у боївці «Гонти», згодом легалізувався, проживав у с. Кам'янка, а з весни почав працювати на кам'яному кар'єрі в м. Сколе, та з метою полегшення підпільної діяльності став радянським активістом і комсомольцем. 12 липня 1947 в 16:00 у м. Сколе (тоді — Дрогобицької області) двома пострілами з пістолета за завданням підпілля ОУН застрелив начальника Сколівського райвідділу МВД майора Бєлоусова, коли той виходив з приміщення РО МВД. Шимків намагався втекти, однак загинув при перестрілці.

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 5 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Розпорядження Ради Міністрів 26 квітня 1929 № 436. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 86 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Релігійні громади Сколівського району. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 23 грудня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]