Камінський Ігор Васильович
| Камінський Ігор Васильович | ||
|---|---|---|
 Підполковник | ||
| Загальна інформація | ||
| Громадянство |  Україна | |
| Псевдо | Велес | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  МВС | |
| Рід військ |  Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
І́гор Васи́льович Камі́нський — підполковник Національної гвардії України.
Мешкає у м. Кам'янське.
На час прибуття підрозділів батальйону «Донбас» в сектор М, на нову базу в аеропорті Маріуполя, у лютому 2015 — капітан, заступник командира 4-ї роти батальйону спеціального призначення «Донбас» 18-го полку оперативного призначення Східного ОТО НГУ, в/ч 3057. Старший на позиціях «фортеці Широкине».
У квітні 2015-го зазнав важкої контузії під час ворожого обстрілу позицій біля села Широкине, біля нього загинув старший сержант Костянтин Малухін-«Марьячи».
Станом на березень 2017 — начальник ППО військової частини 3057.
Його син, Андрій Камінський, загинув у боях за Дебальцеве. Дружина Ольга служить у тій ж військовій частині.
Станом на лютий 2020-го — майор запасу[1]/
- Указом Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 року — медаллю «Захиснику Вітчизни»[2]
- ↑ Жодного кроку назад! Або термінатори з Широкиного. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Указ Президента України від 25 грудня року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Криваві жнива боїв за Логвинове
- Забутий бій 4-ї роти батальйону «Донбас» в с. Широкиному [Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |