Перейти до вмісту

Кандідо Сібіліо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кандідо Сібіліо
Cándido Sibilio
Загальна інформація
Громадянство Домініканська Республіка
 Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження3 жовтня 1958(1958-10-03)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сан-Крістобаль, Домініканська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть10 серпня 2019(2019-08-10)[2][3][1] (60 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
San Gregorio de Niguad, Сан-Крістобаль, Домініканська Республіка[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
·цукровий діабет Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертіцукровий діабет Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст200 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Вага92 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсторінкаchichosibilio.com Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
Вид спортубаскетбол[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
КомандаБарселона і Басконія Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Чоловічий баскетбол
Представник Домініканська Республіка Домініканська Республіка
Центробаскет
Золото Панама 1977 Командні змагання
Представник Іспанія Іспанія
Євробаскет
Срібло Франція 1983 Командні змагання

Кандідо Сібіліо (3 жовтня 1958 — 10 серпня 2019) — домінікано-іспанський баскетболіст і тренер. Учасник Олімпійських Ігор 1980 року. Срібний призер Чемпіонату Європи 1983 року. Переможець Центробаскет 1977 року.

Під час кар’єри професійного гравця в клубі, Сібіліо, який був добре відомий як чудовий триочковий гравець, виграв клубний чемпіонат світу ФІБА в 1985 році та чемпіонат з Суперкубка Європи в 1986 році. Він також був фіналістом Євроліги в 1984 році.

У складі національної збірної Іспанії він брав участь у чоловічому турнірі на Московських літніх Олімпійських іграх 1980 року.[6]

Ранні роки і юнацька кар'єра

[ред. | ред. код]

Сібіліо народився і виріс у Домініканській Республіці. Він брав участь у змаганнях молодіжних команд з бейсболу та баскетболу. У лютому 1976 року, у віці 17 років, він переїхав до Іспанії. Приблизно через рік, 16 червня 1977 року, він отримав іспанське громадянство.[7] З молодіжною командою «Барси» він виграв Чемпіонат світу ISF у 1977 році.

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

Під час професійної клубної кар'єри, Сібіліо грав за іспанський клуб "Барселона" з 1976 по 1989 рік. У складі «Барселони» він п’ять разів вигравав чемпіонат Іспанії в прем'єр-лізі й чемпіонат Іспанії ACB у 1981, 1983, 1987, 1988 та 1989 роках.[7] З «Барселоною» він також вісім разів виграв Кубок Іспанії (1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1987 і 1988) і Суперкубок Іспанії в 1987 році.

З «Барселоною» в міжнародних клубних змаганнях він виграв чемпіонат 2-го європейського рівня Кубок Сапорти ФІБА в сезонах 1984–85 рр. і 1985–86 рр., а також чемпіонат 3-го європейського рівня Кубок Корача ФІБА, в сезоні 1986–87 рр.. Він також виграв Суперкубок Європи в 1986 році та чемпіонат світу ФІБА в 1985 році. Йому так і не вдалося виграти європейський турнір найвищого рівня, Євролігу, однак він зіграв у фіналі Євроліги в сезоні 1983–84 рр. і у фіналі Євроліги 1989 року.

Сібіліо також грав в іспанському клубі «Басконія» та завершив кар’єру гравця в клубі після сезону 1992–1993 років у чемпіонаті Іспанії.[7]

Кар'єра в національній збірній

[ред. | ред. код]

Домініканська республіка

[ред. | ред. код]

Сібіліо був членом старшої чоловічої збірної Домініканської Республіки. У складі Домініканської Республіки він грав на Центробаскет ФІБА 1975 року, та Центробаскет ФІБА 1977 року, де виграв золоту медаль.

Іспанія

[ред. | ред. код]

Сібіліо також був членом старшої чоловічої збірної Іспанії. Зі збірною командою Іспанії він грав на таких великих міжнародних турнірах ФІБА: Літні Олімпійські ігри 1980, Чемпіонат Європи з баскетболу 1981, Чемпіонат світу з баскетболу 1982, Чемпіонат Європи з баскетболу 1983, Чемпіонат Європи з баскетболу 1985, Чемпіонат світу з баскетболу 1986 та Чемпіонат Європи з баскетболу 1987.

Він виграв срібну медаль у складі Іспанії на Чемпіонаті Європи з баскетболу 1983 року. У складі національної збірної Іспанії він зіграв 87 матчів, у яких набрав 1324 очки, в середньому набираючи 15,2 очка за гру.

Смерть

[ред. | ред. код]

Сібіліо помер 10 серпня 2019 року у власності, якою він володів в Сан-Грегоріо-де-Нігуа, на південному узбережжі Домініканської Республіки.[8]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Enciclopèdia de l'esport catalàGrup Enciclopèdia, 2012.
  2. https://noticiassin.com/fallece-el-basquetbolista-dominicano-antonio-chicho-sibilio/
  3. https://www.arabalears.cat/esports/Mor-Chicho-Sibilio_0_2286371541.html
  4. https://www.mundodeportivo.com/baloncesto/20190810/463973448903/fallece-muere-chicho-silibio-60-anos.html
  5. basketball-reference
  6. Olympics Site Closed | Olympics at Sports-Reference.com. www.sports-reference.com. Процитовано 23 червня 2024.
  7. а б в Margalef, Josep (10 серпня 2019). El Barça ha perdido a su eterna sonrisa: 'Chicho' Sibilio. Diario AS (ісп.). Процитовано 23 червня 2024.
  8. Muere el mítico jugador del Barça de baloncesto Chicho Sibilio a los 60 años. ElHuffPost (ісп.). 10 серпня 2019. Процитовано 23 червня 2024.