Капович Ісаак Ісайович
| Ісаак Ісаєвич Капович | |
|---|---|
| Ісаак Ісаєвич Капович | |
| Народився | 1896 Леово, Бендерський повіт, Бессарабська губернія |
| Помер | 1972 Харків |
| Місце проживання | Харків |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | економіст  |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. |
| Галузь | Педагог, економіст, організатор освіти. |
| Заклад | Харківський національний університет |
| Партія | Бунд |
| Відомий завдяки: | Педагог, економіст, організатор освіти. |
Ісаак Ісаєвич Капович (справжнє прізвище Коган; 1896, Леово, Бендерський повіт, Бессарабська губернія - 1972, Харків) - радянський педагог, економіст, організатор освіти.
Навчався в Кишинівському комерційному училищі і на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету, закінчив Новоросійський університет в Одесі. Був членом президії одеського комітету Товариства поширення ремісничої праці серед євреїв Росії[1]. Член Бунда з 1917 року[2] та КП(б)У з 1921 року, член губернського бюро єврейської секції Одеського губернського комітету КП(б)У. З 8 грудня 1923 по 1 вересня 1929 року був професором політекономії та історичного матеріалізму та завідувачем єврейського сектору (деканом єврейського відділу)[3][4][5]. І. І. Капович був також членом педагогічної та суспільствознавчої комісій сектору, які займалися розробкою навчальних планів та програм, питаннями методики та педагогічної практики, входив до комісії «Записок Одеського ІНО»[6] . Літературну базу для навчальної та наукової підготовки студентів та викладачів сектору забезпечувала Одеська єврейська академічна бібліотека імені Менделе Мойхер-Сфоріма. Студенти набиралися за квотами із семи губерній Української РСР.
У 1930 році був знову організований Одеський державний університет і єврейський сектор ОІНО був переведений в новий Одеський інститут соціального виховання, а І. І. Капович був направлений в [Харків], де працював професором політекономії в Харківському університеті[7].
Був заарештований в 1937 році в Харкові, засуджений на 10 років ІТЛ за звинуваченням у шпигунстві, відбував покарання в Комі АРСР (звільнений в 1949 році), реабілітований в 1955 році. Згодом знову викладав у Харківському університеті.
- Дружина - Гіта Хаїмівна Френкель (1897-1958), уродженка Кишиніву, викладач.
- Сини - Ері (1928-1998), військовослужбовець, і Юлій (1932-2011), архітектор.
- Внуки — поет і прозаїк Капович, Катя Капович, математики Капович, Михайло Ерикович, Михайло Капович, Капович, Віталій Ерикович Віталій Капович і Капович, Ілля Ерикович |Ілля Капович]][8].
- Сини - Ері (1928-1998), військовослужбовець, і Юлій (1932-2011), архітектор.
- ↑ Катерининська вулиця.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка);|archive-url=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка); Текст «-310» проігноровано (довідка) - ↑ Валерій Левченко «Євреї у професорсько-викладацькому складі Одеського інституту народної освіти ( 1920-1930): ретроспективний аналіз» (PDF). Процитовано 21 червня 2019.
{{cite web}}: Текст «/sefer.ru/upload/XVII_Proceed_Vol2.pdf» проігноровано (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ чекістського сценарію знищення інтелектуальної еліти в УСРР у 1920–1930-х рр.»
- ↑ {{Cite web |url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64. exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FUkralm_ 2012_7_9.pdf |title=О. Музичко «Цивілізаційне самовизначення українства в інтерпретації історика М. Слабченка» | /http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FUkralm_20 соціального виховання Одеського інституту народної освіти (ОІНО), організованого в 1920 замість Новоросійського університету, фребелевских курсів і вчительського інституту<ref>Ст. В. Левченко «Єврейська вища освіта в Одесі (1917—1930-і рр.): історія, досвід, традиції». Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ Історія Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ [http:// history.org.ua/JournALL/gpu/gpu_2008_30_1/10.pdf Валерій Левченко, Едуард Петровський «Арештувати як українського есера...» -21] (PDF) (PDF).
{{cite web}}:|archive-url=вимагає|archive-date=(довідка) - ↑ Катя Капович «Моя сім'я та двері». Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ Катя Капович «Моя сім'я та інші двері»