Каптурник золотоголовий
| Каптурник золотоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Thlypopsis sordida (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Nemosia sordida | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Капту́рник золотоголовий[3] (Thlypopsis sordida) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.
Довжина птаха становить 13 см, вага 14—19 г. Верхня частина тіла піщано-сіра, нижня частина тіла охриста або охристо-коричнева, нижня частина грудей, живіт і гузка білуваті. Обличчя і горло жовті, тім'я і скроні рудувато-оранжеві. Покривні пера крил темні, махові пера темні з сірими краями. Дзьоб темний, очі темно-карі, лапи сірі. У самиць верхня частина тіла тьмяніша, ніж у самців, голова, обличчя і горло тьмяно-жовті. У молодих птахів забарвлення ще тьмяніше, верхня частина тіла сірувато-оливкова, нижня частина тіла світла.
Виділяють три підвиди:[4]
- T. s. orinocensis Friedmann, 1942 — долина річки Ориноко в центральній Венесуелі;
- T. s. chrysopis (Sclater, PL & Salvin, 1880)[5] — крайній південь Колумбії, схід Еквадору і Перу, захід Бразилії;
- T. s. sordida (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — південна і центральна Бразилія, східна Болівія, Парагвай і північна Аргентина.
Золотоголові каптурники мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині і Парагваї. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і рідколіссях, галерейних лісах, у чагарникових заростях і саванах серрадо. Зустрічаються зграйками по 3—4 птахи, переважно на висоті до 800 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, зокрема кониками, жуками і мухами, іншими комахами, яких воли ловлять серед рослинності, а також плодами й насінням. Гніздо чашоподібне. В кладці 2 блакитнуватих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Золотоголові каптурники іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.
- ↑ BirdLife International (2016). Thlypopsis sordida. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 лютого 2022.
- ↑ d'Orbigny, Alcide; Lafresnaye, Frédéric de (1837). Synopsis avium. Magasin de Zoologie (Latin) . 7 (2): 1–88 [28]. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 21 лютого 2022.
- ↑ Zoological Society of London (1880). Proceedings of the Zoological Society of London (англ.). London: Academic Press. с. 155—156. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |