Карабинівка (Павлоградський район)
село Карабинівка | |
---|---|
Свято-Володимирський храм ПЦУ | |
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Павлоградський район |
Тер. громада | Межиріцька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA12120050050027694 |
Облікова картка | Карабинівка |
Основні дані | |
Засноване | 1776 |
Населення | 929 |
Поштовий індекс | 51471 |
Телефонний код | +380 5632 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°36′9″ пн. ш. 35°35′37″ сх. д. / 48.60250° пн. ш. 35.59361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
64 м[1] |
Найближча залізнична станція | Мінеральна |
Місцева влада | |
Адреса ради | 51471, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Карабинівка, вул. Центральна, 28-а |
Сільський голова | Монах Клавдія Василівна |
Карта | |
Мапа | |
|
Караби́нівка — село в Україні, у Павлоградському районі Дніпропетровської області. Орган місцевого самоврядування — Карабинівська сільська рада. Населення за переписом 2001 року становить 929 осіб.
Село Карабинівка знаходиться на березі річки Березнегувата, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Новоолександрівське, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Булахівка. Річка в цьому місці пересихає і сильно заболочена. Поруч проходять автомобільна дорога М04 (E50) і залізниця, станція Мінеральна за 1,5 км.
Історичні документи засвідчують, що в 1776 році царський уряд за правління Катерини ІІ (1776–1798 рр.) наділяли землею сановників царського Двору. Серед «нагороджених» був і царський радник Карабінов, який одержав понад 17060 десятин землі, у тому числі землю де знаходиться село.
При заселенні цієї землі було вирішено назвати цих перших поселенців карабинівцями, а село почало носити назву Карабинівка.
Після скасування кріпацтва Мізко Микола Дмитрович, письменник та перекладач, власник маєтності у Карабинівці, виявляє невластиву тогочасним дворянству порядність — віддав безкоштовно селянам узаконені земельні наділи та садибну землю з будовами, окрім того своїм коштом облаштував для дітей сільську школу.
У 1886 році у Карабинівці мешкало 1070 осіб. Тут було 173 господарських подвір'я, православна церква, столярна. Слобода була центром Карабинівської волості Новомосковського повіту, до якої також належало поселення Лиманська. На мапі 1880 року село було розташоване західніше через болото у сторону Солоного Лиману тягнулися однією вулицею з півночі на південь.
1989 року тут приблизно мешкало 540 осіб і на залізничній станції Мінеральна — 200 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 866 | 93.22% |
російська | 37 | 3.98% |
вірменська | 21 | 2.26% |
білоруська | 2 | 0.22% |
польська | 1 | 0.10% |
інші/не вказали | 2 | 0.22% |
Усього | 929 | 100% |
- ТОВ «Маколі».
- Карабинівський дитячий садок «Барвінок» (завідувач — Липка Людмила Степанівна).
- Карабинівська загальноосвітня школа I—III ступенів (директор — Знова Наталя Леонідівна).
- Карабинівський ФАП с. Карабинівка (завідувач — Литвин Тетяна Павлівна).
- Карабинівський сільський будинок культури (директор — Лагуненко Микола Миколайович).
- Карабинівська сільська бібліотека (директор — Монах Наталія Володимирівна).
- Свято-Володимирський храм ПЦУ (вул. Миру, 16);
- Свято-Духівський храм (вул. Шевченка, 73).
Меморіал слави, Братські могили, майдан.
- Герой Радянського Союзу Довгополий С. Д., Герой Соціалістичної Праці Гончар І. А.
- Почесний громадянин Павлоградського району Бабенко І. І.
- Українська спортсменка Кириченко Ірина Людвигівна (нар. 1961).
- Воїн ЗСУ Бущук Іван Олександрович. Логвиненко Євген. Лизогуб Євген. Лизогуб Олександр. Безуглий Володимир
-
Братська могила радянських солдатів
-
Свято-Духівський храм
-
Карабинівський майдан
-
Карабинівський майдан 2
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |