Координати: 41°21′6.9500000999971″ пн. ш. 53°35′42.830000099989″ сх. д. / 41.35193° пн. ш. 53.59523° сх. д. / 41.35193; 53.59523

Кара-Богаз-Гол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кара-Богаз-Гол
туркм. Garabogazköl Aylagy
41°21′6.9500000999971″ пн. ш. 53°35′42.830000099989″ сх. д. / 41.35193° пн. ш. 53.59523° сх. д. / 41.35193; 53.59523
Розташування
Країна  Туркменістан[1],  Російська імперія і  СРСР
Регіон Балканський велаят
Геологічні дані
Тип затока
Частина від Каспійське море
Розміри
Площа поверхні 18 400 км²
Висота −33 м
Глибина макс. 3,5 м
Довжина 193 км
Ширина 154 км
Берегова лінія 730 км
Об'єм 128 800 000 000 кубічний метр
Вода
Солоність 350 ‰
Басейн
Інше
Кара-Богаз-Гол. Карта розташування: Туркменістан
Кара-Богаз-Гол
Кара-Богаз-Гол (Туркменістан)
Мапа

CMNS: Кара-Богаз-Гол у Вікісховищі

Ка́ра-Бога́з-Гол (туркм. Garabogazköl, дослівно — «озеро чорної протоки») — озеро на заході Туркменістану. Площа 18 000 км².

На берегах озера знаходиться басейн соляного осадонакопичення.

До 1980 року — затока-лагуна Каспійського моря, що з'єднувалася з ним вузькою (до 200 м) протокою. У 1980 році протока перекрита глухою дамбою, у результаті чого озеро обміліло, солоність підвищилася (понад 310 ‰). У 1984 році для підтримки мінімально необхідного рівня розсолу була побудована водопропускна споруда. Через високу випаровуваність площа водного дзеркала сильно змінюється залежно від сезону.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва озера може перекладатись з туркменської мови як «Озеро чорної пащі (горла)» або як «Озеро чорної протоки» (слово bogaz має два значення).

Промислове значення

[ред. | ред. код]

Промислова сировина представлена відкладеннями солей (галіт, глауберит, бльодит, епсоміт та інш.), поверхневою ропою затоки (солоність понад 300 ‰) і підземними розсолами (запаси останніх 16 км³). Крім сольової й гідромінеральної сировини, відомі родовища нерудних будматеріалів (крейди, доломіту, гіпсу та інш.). Донні відклади затоки представлені олігоценовими глинами, послідовно перекритими 4 горизонтами мулу і солі. Найбільший — другий соляний горизонт (потужність солі до 10 м). Є одним із найбільших родовищ мірабіліту.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GeoNames — 2005.

Література

[ред. | ред. код]