Кара-Богаз-Гол
Кара-Богаз-Гол туркм. Garabogazköl Aylagy | ||||
---|---|---|---|---|
41°21′6.9500000999971″ пн. ш. 53°35′42.830000099989″ сх. д. / 41.35193° пн. ш. 53.59523° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Туркменістан[1], Російська імперія і СРСР | |||
Регіон | Балканський велаят | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | затока | |||
Частина від | Каспійське море | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 18 400 км² | |||
Висота | −33 м | |||
Глибина макс. | 3,5 м | |||
Довжина | 193 км | |||
Ширина | 154 км | |||
Берегова лінія | 730 км | |||
Об'єм | 128 800 000 000 кубічний метр | |||
Вода | ||||
Солоність | 350 ‰ | |||
Басейн | ||||
Інше | ||||
| ||||
Кара-Богаз-Гол у Вікісховищі |
Ка́ра-Бога́з-Гол (туркм. Garabogazköl, дослівно — «озеро чорної протоки») — озеро на заході Туркменістану. Площа 18 000 км².
На берегах озера знаходиться басейн соляного осадонакопичення.
До 1980 року — затока-лагуна Каспійського моря, що з'єднувалася з ним вузькою (до 200 м) протокою. У 1980 році протока перекрита глухою дамбою, у результаті чого озеро обміліло, солоність підвищилася (понад 310 ‰). У 1984 році для підтримки мінімально необхідного рівня розсолу була побудована водопропускна споруда. Через високу випаровуваність площа водного дзеркала сильно змінюється залежно від сезону.
Назва озера може перекладатись з туркменської мови як «Озеро чорної пащі (горла)» або як «Озеро чорної протоки» (слово bogaz має два значення).
Промислова сировина представлена відкладеннями солей (галіт, глауберит, бльодит, епсоміт та інш.), поверхневою ропою затоки (солоність понад 300 ‰) і підземними розсолами (запаси останніх 16 км³). Крім сольової й гідромінеральної сировини, відомі родовища нерудних будматеріалів (крейди, доломіту, гіпсу та інш.). Донні відклади затоки представлені олігоценовими глинами, послідовно перекритими 4 горизонтами мулу і солі. Найбільший — другий соляний горизонт (потужність солі до 10 м). Є одним із найбільших родовищ мірабіліту.
- ↑ GeoNames — 2005.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Це незавершена стаття з географії Туркменістану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |