Карбункул (геральдика)
| Карбункул | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 | |
 | |
| Деталі | |
| Використання | Негеральдична фігура |
Карбункул, ескарбункул (фр. escarboucle, rais d’escarboucle; англ. carbuncle), «Клевське колесо» (нім. Clevenrad), «колесо з лілій» (нім. Lilienrad, Lilienhaspel, також Lilienzepterstern), карфункель (нім. Wappenkarfunkel, Karfunkelrad, Karfunkelstern), карбункулове колесо[1] - негеральдична гербова фігура з восьми жезлів (або спиць), що радіально розходяться від центру, причому чотири з жезлів становлять прямий хрест, а чотири інших - косий. Жезли увінчані геральдичними ліліями або іншими об'єктами, наприклад, «яблуками» (лат. globuli[2], фр. pommette[3] чи фр. pommeté, окс. pometada, ісп. pometeados).
Вісім жезлів вважаються стандартною кількістю, тоді як інше число вимагає окремої в описі герба згадки[4]. Часто наскрізна серцевина фігури (маточина, нім. Nabe) прикрашена дорогоцінним каменем (Pierre précieuse) - карбункулом[5] (рубін і гранат) або смарагдом. Звідси багато хто виводить назву цієї фігури.[6].
"Карбункул" - фігура, що характерна для геральдики, пов'язаної з Клевським герцогством, де після 1265 він - центральний елемент герба, можливо як промовистий символ, оскільки часто описується як "Gleverad ", а в рейнських землях "Gleve" - найменування лілії[7].
Появу клевенрадів пов'язують із перетворенням захисних умбонів та залізної арматури з вузьких смуг на поверхні щита на окремий гербовий символ[8]. Прикладом може бути найвідоміший із «карбункулів» — клевський. На початку XIII століття стару емблему Клеве, лев, було замінено на нову — срібний щиток у червоному полі. За геральдистом Зейлером, незабаром на щит власника додається негеральдичний елемент - армуючі щит смуги сталі з декоративними краями, а до XIV століття такий умбон трансформується в гербову фігуру «колесо з лілій», стаючи головною і відмінною фігурою герба Клеве[9].
Примітно, що герб Наварри, маючи окрему, героїчну історію появи[10], кольорами та символом дуже схожий на традиційний «карбункул». Таким чином, початкові декоративні елементи оснащення щита, а саме голівки цвяхів на кріпленнях на краях і вісях щита, в гербі королей Наварри з часів Теобальда I Шампанского, що помер у 1253 році, до XV століття переосмислюются як ланки ланцюга, укладеного у вигляді узору. Ймовірно також, що спочатку герб був звичайним «карбункулом» з вісьма жезлами, але потім трансформувався у наваррські ланцюги, що покривали також облямівку і край щита.
-
Герб Клевських герцогів -
Передбачуваний герб Готфріда Бульйонського як герцога Нижньої Лотарингії -
Нестандартний за кольором «карбункул» на гербі Джеффрі де Мандевіля -
Герб французької комуни Крейвік -
Герб міста Лувіль (Франція) -
Карбункул з безліччю «яблук» (bourdonné) на гербі Арк'яна -
Герб Абскона -
Герб Блаунта з Манготсфілда, графство Глостершир -
_Nord-France.svg)
_Nord-France.svg)
_Nord-France.svg)
_arms.svg)
- ↑ Герб Колюкаева Иван Анатольевича [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] в «Общественном гербовнике личных и корпоративных знаков» на сайте geraldika.ru.
- ↑ Veuve Delaune — Dictionnaire universel françois et latin, Том 5. 1743. стр. 364 [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.].(фр.)
- ↑ «Pommette»(фр.) — Dictionnaire de L'Académie française, 1st Edition (1694).
- ↑ «Rais d'escarboucle [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.]» — Nicolas Viton de Saint-Allais. Dictionnaire encyclopédique de la noblesse de France. — Paris, 1816.(фр.)
- ↑ Карбункул (лат. carbunculus — тлеющий уголёк) — общее название драгоценных и полудрагоценных камней красного цвета в средние века. Камень называли «карбункулом» благодаря его сходству с горящим угольком.
- ↑ G. Fatás, G. Borrás. Diccionario de términos de Arte y elementos de Arqueología, Heráldica u Numismática. Alianza Editorial. Madrid. 2008. ISBN 9788420636573(ісп.)
- ↑ «Клевское колесо (геральд.) [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.]» в энциклопедии знаков и символов.
- ↑ Со старо-французским термином для подобной конструкции, boucle, связана другая этимология названия рассматриваемой фигуры.
- ↑ Gustav Adelbert Seyler. Geschichte der Heraldik. Wappenwesen, Wappenkunst, Wappenwissenschaft. In: J. Siebmachers großes Wappenbuch. Band A. Repgrografischer Nachdruck der Ausgabe Nürnberg 1885-1889 (1890). Neustadt an der Aisch. 1970. стр. 85—89.(нім.)
- ↑ За легендою, в 1212 році в битві при Лас-Навас-де-Толоса Санчо VII та його війську вдалося розірвати ланцюги, якими було обнесено табір противника Мухаммада ан-Насіра, та захопити його намет. На згадку про свою перемогу король прибив частину цього ланцюга у вигляді мережі на свій щит, прикрасивши центр смарагдом із чалми Мухаммада, який він втратив під час втечі з оточення.
- Curt O. Querfurth: Kritisches Wörterbuch der heraldischen Terminologie. C. H. Beck'sche Verlagsbuchhandlung, Nördlingen 1872, стр. 82.
- Fox-Davies, Arthur Charles (1909). A Complete Guide to Heraldry, стр. 291. New York: Dodge Pub. Co. ISBN 0-517-26643-1. LCCN 09-23803
- Джованни Санти-Мадзини. История, терминология, символы и значения гербов и эмблем. Издательство: АСТ, Астрель. 2007. — Геральдика. Часть-2. Раздел-5-6. [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Lilienhaspel // Heraldik-Wiki [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
- Rais d'escarboucle [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.] // Dictionnaire de l'art et de la science héraldique: tous les termes illustr&eacutés du blason [Архівовано 24 квітня 2022 у Wayback Machine.](фр.)