Карло Маджині
| Карло Маджині | ||||
|---|---|---|---|---|
| Carlo Magini | ||||
_01.jpg) | ||||
| фрагмент натюрморту роботи Карло Маджині, Варшава. | ||||
| При народженні | Carlo Magini | |||
| Народження | 1730 Фано | |||
| Смерть | 1806 | |||
| Фано | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Італія | |||
| Жанр | натюрморт | |||
| Навчання | у Себастьяно Чеккаріні | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | бароко, реалізм | |||
| Роки творчості | 1750 -1805 | |||
| Вплив | не мав | |||
| Твори | натюрморти | |||
| Роботи в колекції | Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Національний музей у Варшаві і Ермітаж | |||
|
| ||||
 Карло Маджині у Вікісховищі | ||||
Карло Маджині (італ. Carlo Magini 1720, Фано — 1806, Фано) — італійський художник XVIII ст., майстер натюрмортів. Іноді створював портрети.
Карло Маджині належав до практично забутих художників [1]. Але випадково збережені його картини (що ніколи не належали до престижних мистецьких артефактів), частка котрих мала підпис художника. Лише 1954 року група західноєвропейських мистецтвознавців оприлюднила деякі факти з життя забутого майстра і почалась робота по створенню каталога його творів. Розшуками в архівах займались Роберто Лонгі, Луїджі Нальді Заулі, Джузеппе де Логу, Чарльз Стерлінг, Альфредо Серволіні, П'єтро Дзампетті.
Карло Маджині народився у місті Фано. Він — племінник місцевого художника Себастьяно Чеккаріні (1703–1783 ). Деякий час Карло Маджині працював помічником у майстерні Себастьяно Чеккаріні, в тому числі у містах Перуджа та Рим.
Художник повернувся до міста Фано, де мешкав і працював до власної смерті.
Карло Маджині виробив індивідуальну манеру, абсолютно не схожу на пишні твори прихильників пізнього італійського бароко. Його художня манера не мала також нічого спільного з творами доби рококо з їх поверхневими сюжетами, цукерковими фарбами і неприхованим бажанням сподобатися будь що. Натюрморти Карло Маджині серйозні і внутрішньо значущі, як і натюрморти французького митця Шардена, його сучасника. На відміну від Шардена Карло Манджині не спокусився на колористичні феєрії, в тому числі в квіткових натюрмортах сучасників-італійців.
«Персонажі» його натюрмортів — поважні і звичні речі небагатої італійської родини. Це керамічні глеки чи плетені кошики з яйцями, скляні пляшки з залишками вина та олії, дуже небагато фруктів, цибуля тощо. Серед речей на його натюрмортах — одні і ті ж керамічні глеки і бронзова олійна лампа, котру, здається, передавали у спадок не одному поколінню.
Непрестижність його натюрмортів не сприяла їх збереженню на батьківщині. Частка його робіт розкидана по провінційним музеям Італії. Вони розійшлися світом — від Італії до Польщі і Росії.
1990 року дослідник П'єтро Дзампетті створив каталог дев'яносто восьми (98) натюрмортів і портретів Карло Маджині, розпізнаних на кінець 20 століття [2].
- «Шинка, цибуля і посуд», приватн. збірка
- «Артішоки, ніж і плетений кошик з яйцями», приватн. збірка
- «Кухонний натюрморт з їжею, посудом та бронзовою олійною лампою»
- «Груші, цибуля, пляшка з малагою та бронзовою олійною лампою»
- «Пляшки, хліб і фрукти»
- «Граф Джованні Гастоне Марколіні»
- «Графиня Коккапані Сильвія Марколіні »
- «Абат Антоніо Модесто Гаспаролі»
- «Портрет невідомого кардинала з графічним портретом в руці»
-
«Шинка, цибуля і посуд», приватн. збірка -
«Артішоки, ніж і плетений кошик з яйцями», приватн. збірка -
«Пляшки, хліб і фрукти», Варшава -
«Кухонний натюрморт з їжею, посудом та бронзовою олійною лампою»
_A_kitchen_still_life.jpg)
- журнал «Художник», № 12, 1985
- (англ.) Biographie de Carlo Magini sur le site Web Gallery of Art [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Carlo Magini sur le site Artnet.com [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
- [1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Маджині
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |