Карл-Август фон Шенфельд

Карл-Август фон Шенфельд
Carl-August von Schönfeld
Народження	4 вересня 1898(1898-09-04) Шенебек(Ельбе), Саксонія-Ангальт
Смерть	16 квітня 1944(1944-04-16) (45 років) Тернопіль
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1915–1944
Звання	Генерал-майор
Командування	154 гренадерський полк 58-ї піхотної дивізії, 949 гренадерський полк 359-ї піхотної дивізії
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія Північно-Західний фронт Дем'янська операція (1943) Східний фронт Дніпровсько-Карпатська операція Проскурівсько-Чернівецька операція
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Хрест Воєнних заслуг II класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Карл-Август фон Шенфельд (нім. Carl-August von Schönfeld; 4 вересня 1898, Шенебек(Ельбе) — 16 квітня 1944, Тернопіль) — німецький воєначальник, генерал-майор Вермахту (1 квітня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (посмертно).

Біографія

Учасник Першої світової війни. Звання фанен-юнкера в імперській армії Німеччини отримав 6 листопада 1915р. 14 квітня 1916 р отримав звання унтер офіцера. 23 вересня 1916 р. переведений на посаду лейтенанта у 5 Західнопруський піхотний полк № 148.Згодом призначений на посаду ротного офіцера у цьому ж полку. З травня по липень 1917 р. командир 1 Мазурського піхотного полку № 146 але потім повернувся до свого полку. З 8 серпня 1918 р. призначений командиром 1-ї роти 5-го Західнопрусського піхотного полку № 148. Під час війни був кілька раз поранений. За участь у бойових діях отримав ряд бойових нагород. З жовтня 1919 р. в армії райхсверу у складі 40 піхотного полку. Згодом переведений у 2 пруський піхотний полк. Спочатку він працював ротним офіцером у 2-му батальйоні в Растенбурзі. 1 квітня 1923 року його перевели до 18-го піхотного полку. Пізніше весни 1924 року він належав до 16-ї роти навчального батальйону (Ліппіші) 18-го піхотного полку в Детмольді. 16 жовтня 1924 року він одружився з Гедвіг Мезель. Навесні 1925 року він належав до 15-ї роти 18-го піхотного полку, також у Детмольді. Наприкінці липня 1925 р. його присвоїли звання оберлейтенанта. Потім він був переведений до 5-ї роти 18-го піхотного полку в Мюнстері (Вестфалія). 1 квітня 1927 року він був призначений ад'ютантом II (прусського) батальйону 18-го піхотного полку, також у Мюнстері. У 1930/31 рр. його перевели до 8-ї кулемететної роти 18-го піхотного полку, також у Мюнстері. У 1931/32 рр. перевдений до штабу 18-го піхотного полку в Падерборні. 1 лютого 1933 р. отримав звання гауптмана, та працював на посаді полкового офіцера розвідки 18-го піхотного полку в Падерборні. З 1 грудня 1933 року полковий ад’ютант у 18-й піхотному полку. На цій посаді він також перебував під час розширення райхсверу до вермахту. 8 квітня 1935 року він був призначений командиром 12-ї кулеметної роти піхотного полку у Падерборні. 15 жовтня 1935 року він був призначений командиром 12-ї кулеметної роти 64 піхотного полку в Зості. 1 жовтня 1936 р. йому присвоїли звання майора. У такому званні він був призначений ад'ютантом нової 30-ї піхотної дивізії в Любеку. На цій посаді він працював до початку Другої світової війни.

На початку війни брав участь у польській кампанії. 1 грудня 1939 року призначений командиром 2-го батальйону 251 піхотного полку 83 піхотної дивізії. 1 лютого 1940 йому присвоєне звання оберстлейтенанта. Наприкінці червня 1940 року він відмовився від командування 2-м батальйоном 251 піхотного полку. 28 червня 1940 р. призначений ад'ютантом в Stellvertretendes Generalkommando VI. Армійський корпус у Мюнстері (Вестфалія).1 березня 1942 присвоєно звання оберста.31 жовтня 1942 звільнений з посади та перевелений до Командного резерву(Führerreserve ). Числився в Stellvertretendes Generalkommando VI. Армійського корпусу.

29 січня 1943 року призначений командиром 154 гренадерського полку,що був у складі 58 піхотної дивізії.Дивізія у цей час перебувала на північній ділянці Східного фронту та брала участь у Дем'янській операції. 19 травня 1943 року його знов було усунено від керівництва та перевелено до Командного резерву(Führerreserve ). У листопаді 1943 року його призначили командувачем нового 949-го гренадерського полку 359 піхотної дивізії, що була сформована в окрузі Радом. Весною 1944р. 359 піхотна дивізія опинилась у складі 48 танкового корпусу 4 Танкової армії на ділянці Східного фронту поблизу м. Тернопіль де перебувала до 20-х чисел липня 1944 р. З 15 квітня 1944 року — комендант Тернополя, замість загиблого генерал-лейтенанта Егона фон Найндорффа. 16 квітня 1944 він, як керівник бойової групи, що мала за ціль вирватись з оточення в м. Тернопіль загинув. Згідно німецьких документів пропав безвісти. Посмертно отримав звання генерал-майора.

Військова кар'єра

• 6 листопада 1915 — фанен-юнкер
• 14 квітня 1916 — унтер-офіцер
• 23 вересня 1916 — лейтенант
• липень 1925 — обер-лейтенант
• 1 лютого 1933 — гауптман
• 1 жовтня 1936 — майор
• 1 лютого 1940 — оберст-лейтенант
• 1 березня 1942 — оберст
• 1 квітня 1944 — генерал-майор

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу(2 листопада 1939)
  • 1-го класу (24 липня 1940)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (1 вересня 1942) 
• Лицарський хрест Залізного хреста (4 травня 1944. Посмертно)
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (07 травня 1944. Посмертно)

Література

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3

Посилання

• Біографія. [Архівовано 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.]