Перейти до вмісту

Карл Йоган Шенгерр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шенгерр.
Карл Йоган Шенгерр
швед. Carl Johan Schönherr
Народився10 червня 1772(1772-06-10)
Стокгольм (Швеція)
Помер28 березня 1848(1848-03-28) (75 років)
Спарресатер (Sparresäter, Швеція)
КраїнаШвеція Швеція
Діяльністьполітик, ентомолог, silk manufacturer
Галузьентомологія
Посадаmember of the Riksdag of the Estatesd
ЧленствоШведська королівська академія наук
Відомий завдяки:класичній таксономічній ревізії ряду твердокрилих, особливо вагомій щодо довгоносикоподібних жуків
БатькоЙоганн Християн Шенгеррd
МатиLovisa Christina Schönherrd
ДітиGabriella Knösd
Нагороди
Кавалер ордена Полярної зірки
Кавалер ордена Полярної зірки
CMNS: Карл Йоган Шенгерр у Вікісховищі
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Schönherr».

Schönherr на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Карл Йóган Шéнгерр швед. Carl Johan Schoenherr (C. J. Schönherr), (10 червня 1772(17720610) — 28 березня 1848) — шведський ентомолог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Карл Шенгер народився в Стокгольмі (Швеція), в родині німецьких емігрантів з Саксонії. Після смерті батька Йоганна Християна Шенгерра (1783) Карл разом з матір'ю успадкував засновану батьком мануфактуру, що виробляла шовкові тканини. Підприємство Lovisa Christina Schönherr & Son досягло помітних успіхів. Тут на 72 верстатах працювало 200 робітників, воно увійшло до товариства шовковиробників Швеції (1802)[1].

Мати ентомолога, Луїза Кристина, уроджена Херманн

1805 року Карл Шенгер продав його своєму партнеру, а сам покинув бізнес і разом з сім'єю оселився в своєму маєтку Спарресатер у лені Скарабог. Тут він до кінця життя займався ентомологією, якою захопився ще 12-річним підлітком.

Крім наукових занять, він займався практичною агротехнікою, зокрема, не один рік експериментував з кукурудзою, досліджуючи можливість її акліматизації в Швеції. Вчений також публікував на шведській мові ессе з сільського господарства та промислового виробництва. Карл Шенгерр був двічі одружений. Перший шлюб (1795) — з Хеленою Катриною Фереліус; у них народилися син і дві доньки. Другий шлюб (1811) — з Бенедиктою Шарлоттою Біллбері, котра народила від нього п'ятьох доньок[1].

Помер вчений у 1848 році після інсульту, у своєму маєтку на півдні Швеції[2].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

До заняття природничими науками Карла залучив його зведений брат (син матері від її другого шлюбу) Густав Юган Біллберг, майбутній ботанік і зоолог. Важливу роль відіграло також спілкування зі знаним шведським ботаніком К. Тунбергом, ентомологами К. Богеманом і Л. Йулленхалом. Шенгер почав комплектувати власну колекцію твердокрилих і описувати нові види. Протягом 30 років він активно листувався з ентомологами Європи, Америки, Азії.

У тодішній ентомології вже накопичилося величезна кількість описів родів і видів комах. Часто густо однакові види описувалися вченими під різними назвами і навпаки — однакові назви одержували різні види й роди. Поринувши у впорядкування цих даних, Шенгерр почав видавати каталог, в якому синонімізував сотні назв комах. Особливо місце у цій копіткій багаторічній праці посіли довгоносикоподібні жуки. Карл Шенгерр описав 644 нових роди і близько 7000 видів цих комах, збільшивши кількість відомих їх видів удесятеро. Він також побудував нову оригінальну систему родини довгоносиків (Curculionidae).

Ентомолога обрали членом Шведської академії наук (1809) та Шведської сільськогосподарської академії (1828). Король Швеції відзначив його званням радника з комерції (Counsellor of Commerce; 1812), зробив лицарем королівського ордена Полярної Зірки (1829), командором королівського ордена Вази (1846)[1]. За життя вченого обрали почесним членом низки наукових товариств Європи та Америки. Свою колекцію жуків, одну з найкращих у Європі (в ній, серед інших, було 12 600 екземплярів довгоносиків) вчений заповів Шведській академії наук[3].

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Synonymia Insectorum oder Versuch einer Synonymie aller bisher bekannten Insecten etc. (1-й том: «Eleutherata oder Käfer», Stockholm, 1806—1817, 3 частини
  • Genera et species curculionidum, cum synonymia hujus familiae, specie novae aut hactenus minus cognitae, descriptionibus a dom. Leonardo Gyllenhal, C. H. Boheman; et entomologis aliis illustratae. Paris: Roret, 1833–1845

Галерея

[ред. | ред. код]

На честь Карла Шенгерра названо чимало видів комах:

  • Мешканцю тропіків Азії, головчаку Шенгерра у 1824 році дав назву його першоописувач – ентомолог П'єр Латрей
    Мешканцю тропіків Азії, головчаку Шенгерра у 1824 році дав назву його першоописувач – ентомолог П'єр Латрей
  • Довгоносик з Нової Гвінеї - еулофус Шенгерра (Eupholus schoenherri)
    Довгоносик з Нової Гвінеї - еулофус Шенгерра (Eupholus schoenherri)
  • На поштовій марці СРСР (1967) зображений жук – карабус Шенгерра.
    На поштовій марці СРСР (1967) зображений жук – карабус Шенгерра.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в The Transactions of the Entomological Society of London, 1847—1849, v. 5, pp. liii–lv
  2. ↑ Bengt Ehnström B. Schönherr, Carl Johan", Svenskt biografiskt lexikon, vol. 31, p. 754—755
  3. ↑ Шенгерр. В: Энциклопедия Брокгауза Ф. А. и Ефрона И.А– http://www.brocgaus.ru/text/112/913.htm [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Йоган_Шенгерр&oldid=43521436