Карповський Наум Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карповський Наум Павлович
Народження5 грудня 1907(1907-12-05)
Харків, Російська імперія
Смерть30 серпня 1978(1978-08-30) (70 років)
 Москва, СРСР
НавчанняХарківський художній інститут
Діяльністьхудожник-гравер
ВчительПетрицький Анатолій Галактіонович і Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович
ЧленСХ СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
Заслужний діяч мистецтв Казахської РСР

Наум Павлович Карповський (нар. 5 грудня 1907, Харків — пом. 30 серпня 1978, Москва) — український радянський живописець, графік, член Спілки художників СРСР з 1948 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 грудня 1907 року у місті Харкові (тепер Україна). У 19251930 роках навчався в Харківському художньому інституті у Анатоля Петрицького та Олександра Хвостенка-Хвостова. У 19321936 роках викладав у ньому. У 19301940-ві роки у Харкові створив багато малюнків для журналів «Всесвіт», «Жовтень», «Червоний перець», «Уж», створював плакати для «Агітвікон».

До 1941 року жив у Харкові, у 19421945 роках — в Алма-Аті. У роки німецько-радянської війни виконував антифашистські плакати для Агітвікон в Харкові і Агітвікон КазТАГ. Працював в творчо-виробничому об'єднанні художників Казахстану «КазІЗО»[1].

З 1946 року жив у Москві. Член ВКП(б) з 1946 року. Співпрацював з газетами «Правда», «Известия», «Литературная газета», «Советский спорт», журналами «Огонёк», «Партийная жизнь»; у 19571965 роках — художник творчо-виробничої майстерні агітплаката Художнього фонду СРСР. Помер в Москві 30 серпня 1978 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису і плаката:

картини
  • «Перехід богунців через Дніпро» (1927);
  • «Смерть Щорса» (1927);
  • «Джамбул на коні» (1943);
  • «Сталін нагороджує героїв в Георгіївському залі Кремля» (1948);
  • «Клятва молодогвардійців» (1960);
плакати
  • «Слава героям Великої Жовтневої соціалістичної революції …» (1937, спільно з Борисом Дрояронком);
  • «Якщо завтра війна…» (1939);
  • «Кожне зерно врожаю — снаряд по ворогу!» (1941);
  • «Слава Радянським військам, що встановили стяг Перемоги над Берліном!» (1945);
  • «Женіс куні жасасин! Хай живе перемога!» (1945);
  • «Хай живе непереможний прапор Леніна-Сталіна!» (1947);
  • «Працюй із завзятістю бойовою, щоб став колгосп передовим! За чесну працю нагорода чекає: достаток, слава і шана!» (1948);
  • «Підтримаємо почин шахтарів Донбасу і Кузбасу, забезпечимо дострокове виконання плану видобутку вугілля!» (1949);
  • «Змагання Донбас — Кузбас має велике значення для подальшого розвитку всього народного господарства …» (1949);
  • «Збирайте металевий лом!» (1951);
  • «Слава великим вождям Жовтня!» (1952);
  • «Друг від друга не відстанемо!» (1953);
  • «Квітни наш край, як травневий сад!» (1954);
  • «Хай живе союз робітників і селян — основа радянської влади!» (1954);
  • «Приберемо достроково!» (1954);
  • «Героїчною працею спорудимо величну будову комунізму» (1959);
  • «Живіший за всіх живих» (1970).

Брав участь у численних виставках:

  • 6-а виставка українських художників (1935);
  • Ювілейна виставка художників УРСР (1937);
  • 2-га осіння художня виставка (1939);
  • 2-га весняна художня виставка (1940);
  • "Поет Т. Г. Шевченко в образотворчому мистецтві "(1940);
  • виставка художників радянського плаката (1948);
  • виставка радянського плаката (1950);
  • «Радянські художники в боротьбі за мир» (1952);
  • «Портретна мистецтво художників Казахстану» (1954);
  • Всесоюзна виставка плаката (1957);
  • Художня виставка присвячена 100-річчю від дня смерті Т. Г. Шевченка (1961);
  • Художня виставка до 25-річчя розгрому німецько-фашистських військ з Москвою (1966);
  • Всесоюзна виставка «Радянський політичний плакат за 50 років» (1967);
  • 3-тя республіканська виставка Радянська Росія (1967);
  • виставка «Московські художники з'їзду КПРС» (1975);
  • «60-річчю Великого Жовтня присвячується» (1977).

Плакати художника знаходяться в Російській державній бібліотеці, Науковій бібліотеці Російської Академії мистецтв, Череповецком музейному об'єднанні, Національній бібліотеці Білорусі, приватних колекціях в Росії і Великій Британії[1].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

На початку 1960-х років художник надав допомогу правоохоронним органам у затриманні небезпечного злочинця. На прохання Московського карного розшуку створив фоторобот першого радянського серійного вбивці Володимира Іонесяна («Мосгаз»)[1].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Трамвай мистецтв. [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]