Карпінська Світлана Олексіївна
Карпінська Світлана Олексіївна | ||||
---|---|---|---|---|
Карпинская Светлана Алексеевна | ||||
Народилася | 16 вересня 1937 Ленінград, РРФСР | |||
Померла | 18 лютого 2017 (79 років) Санкт-Петербург, Росія | |||
Поховання | Смоленське православне кладовище | |||
Громадянство | СРСР → Росія | |||
Діяльність | акторка театру і кіно | |||
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв і Санкт-Петербурзький державний університет | |||
Заклад | Санкт-Петербурзький театр комедіїd | |||
Роки діяльності | з 1957 | |||
Провідні ролі | Катя Іванова («Дівчина без адреси») | |||
IMDb | ID 0439998 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Карпінська Світлана Олексіївна (1937—2017) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1986). Народна артистка Росії (2009).
Закінчила середню школу в Ленінграді і навчалася в Ленінградському університеті на філологічному факультеті.
Не маючи акторської освіти, дебютувала в кіно головною роллю в картині Ельдара Рязанова «Дівчина без адреси» (1957). Картина отримала великий глядацький успіх і стала лідером кінопрокату в СРСР (1958 року). Після цього Світлану прийняли відразу на II курс Ленінградського державного інституту театру, музики і кіно (закінчила у 1961 році, клас професора Б.В. Зона).
З 1963 року — акторка Ленінградського (потім — Санкт-Петербурзького) академічного театру комедії імені М.П. Акімова.
За довгі роки служби в театрі зіграла більше п'ятдесяти ролей. Грала в легендарних виставах театру: «Дванадцята ніч» В. Шекспіра, «Циліндр» Едуардо Де Філіппо, «Цей милий старий дім» О. Арбузова, «Хід конем» Б. Рацер, В. Константинова, «Клавір для початківців кар'єри» М. Салтикова-Щедріна. Працювала з такими видатними режисерами, як Георгій Товстоногов, Петро Фоменко, Роман Віктюк.
Зіграла в кіно і телеспектаклях близько тридцяти ролей.
Померла 18 лютого 2017 після важкої тривалої хвороби[1]. Похована 22 лютого на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі.
- «Дівчина без адреси» (1957, Катя Іванова)
- «Піддубенські частівки» (1957, Наташа)
- «Відрядження» (1961, Клава)
- «Місяць серпень» (1971, епізод)
- «Тут наш дім» (1973, гостя на ювілеї)
- «Крок назустріч» (1973, медсестра)
- «Гра» (1973, мама Вови Грачова)
- «Царевич Проша» (1974, базарна торговка)
- «Солодка жінка» (1976, Лідія Миколаївна Дядькина)
- «Довга, довга справа...» (1976, вчителька)
- «Зниклі серед живих» (1981, Віра Петрівна, цивільна дружина Сироткіна)
- «Шкура віслюка» (1982)
- «І ось прийшов Бумбо...» (1984, гувернантка Сашеньки)
- «Середовище проживання» (1987)
- «Третій дубль» (1992) та ін.
- Заслужена артистка РРФСР (14.04.1986)
- Народна артистка Росії (6.02.2009)
- Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (29.10.2004) — за заслуги в галузі театрального мистецтва і багаторічну плідну роботу[2]
- ↑ Санкт-Петербургский театр Комедии имени Н. П. Акимова: Ушла из жизни акторка Светлана Карпинская [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 29 октября 2004 года № 1375 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников Санкт-Петербургского государственного учреждения культуры „Академический театр Комедии имени Н. П. Акимова“». Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 2 березня 2017.
- Светлана Карпинская — театр Комедии им. Н. П. Акимова [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Фільмографія на сайті Кіно-Театр.ру [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Народились 16 вересня
- Народились 1937
- Померли 18 лютого
- Померли 2017
- Поховані на Смоленському православному цвинтарі
- Випускники Російського державного інституту сценічних мистецтв
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Заслужені артисти РРФСР
- Народні артисти Росії
- Нагороджені медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Радянські акторки
- Російські акторки
- Російські театральні актори
- Акторки XX століття
- Акторки XXI століття