Перейти до вмісту

Картали

Координати: 53°03′ пн. ш. 60°39′ сх. д. / 53.05° пн. ш. 60.65° сх. д. / 53.05; 60.65
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Картали (значення).
місто Картали
рос. Карталы
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Муніципальний район Карталинський район
Код ЗКАТУ: 75418000000
Код ЗКТМО: 75623101001
Основні дані
Час заснування 1810
Статус міста 1944
Населення ▼ 28 757 (2014)
Площа 86,13 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштові індекси 457359
Телефонний код +7 35133
Географічні координати: 53°03′ пн. ш. 60°39′ сх. д. / 53.05° пн. ш. 60.65° сх. д. / 53.05; 60.65
Часовий пояс UTC+5
Висота над рівнем моря 300 м
Вебсторінка kartaly.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Картали (Росія)
Картали
Картали
Картали (Челябінська область)
Картали
Картали

Мапа

CMNS: Картали у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Картали — місто в Челябінській області, адміністративний центр Карталинського району. Населення — близько 26 тисяч осіб (2024). Великий транспортний вузол, центр великого сільськогосподарського району.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване за 316 км на південь від Челябінська, за 169 км від Магнітогорська, за 190 км від Троїцька, за 376 км від Костаная і за 1850 км від Москви.

Клімат

[ред. | ред. код]
  • Середньорічна температура повітря — 3,3 °C
  • Відносна вологість повітря — 66,1 %
  • Середня швидкість вітру — 4,2 м/с

Історія

[ред. | ред. код]

Селище Картали виникло в 1914—1915 роки на місці селища Полтавський в ході будівництва Троїцько-Орської залізниці. З 17 квітня 1944 року — місто, з 1963 року — місто обласного підпорядкування, районний центр.

Місто розташоване на місці козацького селища Полтавський (пізніше — село Полтавка, адміністративний центр Полтавського району). Козацьке селище Полтавський, як і його сусіди — Бреди і Варна, було засноване в 1843 році, коли за указом царського уряду почалося заселення та освоєння так званого Новолінейного району, утвореного між річкою Урал на заході і новою оборонною лінією, прокладеною від Орської фортеці до редуту Березовський на схід. Знаходилося це селище на узліссі Джабик-Карагайского бору, далеко від доріг.

1917 вважається роком народження залізничної станції Картали. У ті роки населений пункт складався з невеликих острівців: станція Картали з трьома залізничними коліями і вісьмома будиночками, скопище землянок навколо чотирьох шахт, кам'яновугільний рудник «Піонер» і козацьке селище Полтавка. Між цими острівцями вилася лінія залізниці.

Саме наявність вугілля в даному районі і зумовило будівництво залізниці. Великий внесок у розвідку вугілля вніс в 70-ті роки XIX століття молодий Олександр Петрович Карпінський, перший виборний президент Російської Академії наук, президент АН СРСР.

Залізничне будівництво, що почалося в 1926 року, з невеликими перервами тривало майже до початку 70-х років. Навіть у війну йшло розширення станції Картали. В 1929 році була прокладена гілка до Магнітогорську, а роком пізніше добудована лінія до Орська.

До 1933 року станція Картали перетворилася на великий залізничний вузол. Перед самою війною було відкрито робочий рух на лінії Картали — Акмолинськ.

Тридцяті роки — це бурхливе зростання селища. Крім залізничного транспорту набула розвитку місцева промисловість, обслуговуюча сільське господарство району, заробив рудник по видобутку хромистого залізняку.

У роки Великої Вітчизняної війни Карталинского залізничники забезпечували безперебійну роботу Магнітогорського металургійного комбінату. Залізничники, вуглярі, гірники хромистого рудника, працівники місцевої промисловості працею своїм наближали перемогу.

У квітні 1944 року робітниче селище Картали було перетворене в місто.

Старий герб (1999—2002)

У післявоєнні роки місто залізничників продовжував зростати і розвиватися. З'явилися і запрацювали нові підприємства: завод по ремонту тракторів К-700, ретранслятор телепередач, килимова фабрика (килими ручної роботи були відзначені на Всесвітній виставці в Брюсселі в 1957 році). Із Середньої Азії, а потім з півночі Тюменської області в місто прийшов природний газ. У 60-70-80-роки в місті високими темпами йшло будівництво житла, доріг, вулиць і дворів. Йшла газифікація будинків приватного сектора.

1 листопада 1968 року, у районі міста було створено 59-а («техасько-далласька») ракетна дивізія Оренбурзької ракетної армії. На бойовому чергуванні стояли сім полків. 1-й полк мав на озброєнні 10 шахтних пускових установок (ШПУ), решта — по 6. До початку 80-х років XX століття дивізія була озброєна моноблоковими міжконтинентальними ракетами Р-36. У 1982 р була закінчена модернізація останнього полку, що включала поглиблення і переобладнання ШПУ, будівництво нових, значно більш захищених командних пунктів, і переозброєння на ракети Р-36М (за класифікацією НАТО — СС-18 «Сатана») з 10-ю термоядерними зарядами індивідуального наведення кожна. Концентрація мощі була настільки велика, що найперший в епоху перебудови «Телеміст» з американцями, показав, що Картали у американців на слуху. Фільм «Миротворець» заснований на фактах про військову базу Картали. В 2005 році шахти були підірвані.

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
1939[1]1959[2]1967[1]1970[3]1979[4]1989[5]1992[1]
13 700↗33 917↗40 000↗42 801↘38 905↘37 132↘36 900
1996[1]1998[1]2000[1]2001[1]2002[6]2003[1]2005[1]
↘30 400↗30 500↘30 400↘30 300↘29 908↘29 900↘26 900
2006[1]2007[1]2008[1]2009[7]2010[8]2011[9]2012[10]
↗29 400↘28 900↘28 800↘28 651↗29 131↘29 095↘28 875
2013[11]2014[12]2015[13]2016[14]2017[15]
↘28 763↘28 757↘28 703↘28 697↘28 577
10 000
20 000
30 000
40 000
50 000
1939
1989
2001
2007
2012
2017

Економіка

[ред. | ред. код]

Економіка міста будується в першу чергу на вузлі ПУЗ, так як є містоутворюючим підприємством міста. Безліч підприємств залізничного господарства. У місті є «Карталинський елеватор», який випускає хлібобулочну продукцію. Підприємства легкої промисловості і торгівлі, щебеневий завод ТОВ «Будівельний камінь», ЗАТ «Михеєвський ГЗК» (гірничо-збагачувальний комбінат в Варненським МР). Йде будівництво заводу «Мікромрамор», Будівництво нового заводу з видобутку будівельного щебеню в Полтавському поселенні. Ведеться розробка та ліцензування компаній на видобуток і переробку корисних копалин на території Карталинського району.

Постаті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Карталы (рос.)
  2. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  3. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  4. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  5. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  6. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  7. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  8. ↑ Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
  9. ↑ Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
  10. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
  11. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  12. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  13. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  14. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  15. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Картали