Нязепетровський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нязепетровський район

рос. Нязепетровский район

Герб Прапор
Муніципальне утворення:
муніципальний район
місто Нязепетровськ
Країна Росія Росія
Область Челябінська область
Номерний знак 74, 174
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 17 262 (2015)
 - густота 4,99
Площа
 - повна 3 459 км²
Часовий пояс MSK+2 (UTC+5)
Дата заснування 1923
Голова районної
адміністрації
Селіванов Валерій Георгійович
Вебсайт nzpr.ru

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Нязепетровський район

Нязепетровський район - муніципальне утворення на північному заході Челябінської області Російської Федерації.

Адміністративний центр - місто Нязепетровськ.

Географія

[ред. | ред. код]

Район розташований на Середньому Уралі і охоплює частини Бардимського і Уфалейського хребта. На території району знаходиться найвища точка (563 м над рівнем моря) Бардимського хребта - гора Зюрян (біля селища Арасланова).

Межує:

Лісом зайнято близько 70% території району

Історія

[ред. | ред. код]

Протягом декількох століть (до середини XVIII ст.) територію району населяли, в основному, башкири[1]. На башкирських землях Катайсьої волості П. І. Осокіним був заснований чавуноливарний і залізоробний завод на місці нинішнього Нязепетровська[1]. На початку XIX ст. Пермська Громадянська палата запропонувала башкирам-вотченникам д. Шокурова «пропустити» російських переселенців на лівобережжі річки Уфи; таким чином утворилися селища Голдиревка, Ключі, Межова, Ташкінова[1].

З 1781 року до 1796 року у складі Красноуфимського повіту Пермської області Пермського намісництва. З 1796 року до 1923 року, як Нязе-Петровська волость c центром в селі «Нязе-Петровський завод», входила до складу Красноуфимського повіту Пермської губернії (в 1919-1923 роках - Єкатеринбурзької губернії).

Нязепетровськ (спочатку - Нязе-Петровський) район утворений 4 листопада 1923 у складі Єкатеринбурзького округу (з 1924 року - Свердловський округ) Уральської області[2]. З моменту утворення в 1934 році Челябінської області входить до її складу. При цьому змінювався склад населених пунктів, що входили в район. Так, в Нязепетровський район були включені населені пункти, які відносяться до Михайлівського району Уральської області - с. Шемаха, с. Арасланова, д. Ташкінова та ін (в 1932 році при укрупненні районів Уральської області).

Економіка

[ред. | ред. код]

Провідне промислове підприємство - Нязепетровський кранобудівний завод, випускаючий баштові крани. Також працюють підприємства лісової і деревообробної галузей, філія Челябінського дослідного заводу колійних машин, підприємства залізничного та автомобільного транспорту, комунального господарства, торгівлі та громадського харчування.

З корисних копалин на території району зустрічається мідна руда, є графіт, гіпс, вапняк і, доломіти, глина. У районі річки Суроям - велике родовище титаномагнетитових і апатиттитаномагнетітових руд[3] - Суроямское залізорудну родовище[4].

Нязепетровський район Челябінської області є ресурсозабезпечуючих для Свердловської області - подаються додаткові обсяги води в Свердловську область з річки Уфа. Для чого і було побудовано Нязепетровск водосховище і планувалося побудувати Верхньо-Араслановське водосховище.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Історія району. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  2. Історія району [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Офіційний сайт Нязепетровск району.
  3. г. Нязепетровск. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 8 лютого 2009.
  4. [http: //kommersant.ru/doc/2763397 Проект з будівництва ГЗК на Суроямском родовищі припинений], Марія Полоус. Газета «Коммерсант» (Єкатеринбург), №119 від 08.07.2015