Касик (рід птахів)
| Касик | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Касик золотокрилий (Cacicus chrysopterus)
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Procacicus Fraga, 2005 Ocyalus Waterhouse, 1841 Clypicterus Bonaparte, 1850 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Ка́сик[2] (Cacicus) — рід горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці[3].
Касики — птахи середнього розміру, середня довжина яких становить 19,3-37 см, а вага 30-188 г. Вони мають струнку будову тіла, сильні, загострені крила з 9 першорядними маховими перами, і довгі, широкі хвости. Більшість касиків мають блакитні очі, дзьоби у них міцні, відносно довгі, загострені, зеленуваті, жовтуваті або блакитнуваті, в залежності від виду. Їм притаманний статевий диморфізм, самиці є дещо меншими і легшими за самців. Касики мають переважно чорне забарвлення, зокрема чорні хвости, що відрізняє їх від більш за розмірами конот. У багатьох видів касиків в оперенні присутні жовті або червоні плями на надхвісті або плечах.
Касики живуть переважно в тропічних лісах. Це галасливі птахи, що зустрічаються невеликими зграями. Вони живляться великими комахами і плодами. Більшість касиків гніздяться колоніями, а їхні гнізда мають довгу, мішечкоподібну форму і підвішуються на деревах. яйця насиджують лише самиці.
Виділяють дванадцять видів:[4]
- Касик чорний (Cacicus solitarius)
- Касик золотокрилий (Cacicus chrysopterus)
- Касик сельвовий (Cacicus koepckeae)
- Касик еквадорський (Cacicus sclateri)
- Касик жовтохвостий (Cacicus cela)
- Касик середній (Cacicus microrhynchus)
- Касик багряногузий (Cacicus uropygialis)
- Касик жовтогузий (Cacicus leucoramphus)
- Касик гірський (Cacicus chrysonotus)
- Конота мала (Cacicus latirostris)
- Конота еквадорська (Cacicus oseryi)
- Касик червоногузий (Cacicus haemorrhous)
- ffrench, Richard; O'Neill, John Patton & Eckelberry, Don R. (1991): A guide to the birds of Trinidad and Tobago (2nd edition). Comstock Publishing, Ithaca, N.Y.. ISBN 0-8014-9792-2
- Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-6418-5
- Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- Price, J. Jordan & Lanyon, Scott M. (2002): A robust phylogeny of the oropendolas: Polyphyly revealed by mitochondrial sequence data. Auk 119(2): 335–348. DOI: 10.1642/0004-8038(2002)119[0335:ARPOTO]2.0.CO;2 PDF fulltext
- ↑ Lacépède, Bernard Germain de (1799). Tableau des sous-classes, divisions, sous-division, ordres et genres des oiseux. Discours d'ouverture et de clôture du cours d'histoire naturelle (French) . Paris: Plassan. с. 6. Page numbering starts at one for each of the three sections.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ R. Fraga: Family Icteridae (New World Blackbirds). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011, ss. 747–750. ISBN 978-84-96553-78-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 вересня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |