Каталізатор Вілкінсона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каталізатор Вілкінсона

Каталізатор Вілкінсона

Каталізатор Вілкінсона

Каталізатор Вілкінсона

Каталізатор Вілкінсона
Назва за IUPAC (SP-4)хлоридотріс(трифенілфосфан)родію
Інші назви Родію(I) тріс-(трифенілфосфін) хлорид,
каталізатор Вілкінсона
Ідентифікатори
Номер CAS 14694-95-2
Номер EINECS 238-744-5
RTECS none
SMILES C1=CC=C(C=C1)P(C2=CC=CC=C2)C3=CC=CC=C3.C1=CC=C(C=C1)P(C2=CC=CC=C2)C3=CC=CC=C3.C1=CC=C(C=C1)P(C2=CC=CC=C2)C3=CC=CC=C3.[Cl-].[Rh+][1]
InChI InChI=1S/3C18H15P.ClH.Rh/c3*1-4-10-16(11-5-1)19(17-12-6-2-7-13-17)18-14-8-3-9-15-18;;/h3*1-15H;1H;/p-1
Властивості
Молекулярна формула C54H45ClP3Rh
Молярна маса 925,22 г/моль
Зовнішній вигляд цегляний порошок
Тпл 245-250 °C
Розчинність (вода) нерозчинний
Розчинність (бензен) розчинний
Структура
Координаційна
геометрія
плаский квадрат
Небезпеки
R-фрази жодної
S-фрази S22 S24/25
Головні небезпеки жодної
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини трифенілфосфін
Pd(PPh3)4
IrCl(CO)[P(C6H5)3]2
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Каталіза́тор Ві́лкінсона — тривіальна назва хімічної речовини з формулою RhCl(PPh3)3 (Ph = феніл). Названий на честь лауреата Нобелівської премії з хімії Джефрі Вілкінсона, який ввів цю сполуку до широкої синтетичної практики.

Отримання

[ред. | ред. код]

Молекула речовини являє собою плаский квадратний 16-електронний комплекс. Речовину виділяють у вигляді червоно-коричневого порошку після реакції хлориду родію(ІІІ) із надлишком трифенілфосфіну у киплячому етанолі[2].

Частина трифенілфосфіну виступає відновником, перетворюючись на трифенілфосфіноксид. Реакція, що відбувається, записується рівнянням

Використання

[ред. | ред. код]

Каталізатор Вілкінсона використовується для гідрування алкенів[3][4]. На початковій стадії механізм цієї реакції включає в себе дисоціацію одного або двох лігандів трифенілфосфіну з утворенням 14-ти або 12-ти електронних комплексів відповідно, після чого відбувається окиснювальне приєднання H2 до металу. Наступне утворення π-комплексу з алкеном, внутрішньомолекулярне перенесення гідриду (вставка олефіну) та відновне елімінування призводять до утворення алканового продукту, тобто:

Гідрування алкену з використанням каталізатору Вілкінсона

Також каталізатор Вілкінсона використовують при каталітичному гідроборуванні алкенів з допомогою катехолборану та пінаколборану]][5] та селективному 1,4-відновленні α,β-ненасичених карбонільних сполук при взаємодії з триетилсиланом[6].

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. chlorotris(triphenylphosphine)rhodium
  2. Osborn, J. A.; Jardine, F. H.; Young, J. F.; Wilkinson, G. (1966). The Preparation and Properties of Tris(triphenylphosphine)halogenorhodium(I) and Some Reactions Thereof Including Catalytic Homogeneous Hydrogenation of Olefins and Acetylenes and Their Derivatives. Journal of the Chemical Society A: 1711—1732. doi:10.1039/J19660001711.
  3. A. J. Birch, D. H. Williamson (1976). Organic Reactions. 24: 1ff. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. B.R. James, Homogeneous Hydrogenation. John Wiley & Sons, New York, 1973.
  5. D. A. Evans, G. C. Fu and A. H. Hoveyda (1988). Rhodium(I)-catalyzed hydroboration of olefins. The documentation of regio- and stereochemical control in cyclic and acyclic systems. J. Am. Chem. Soc. 110 (20): 6917—6918. doi:10.1021/ja00228a068.
  6. I. Ojima, T. Kogure (1972). Selective reduction of α,β-unsaturated terpene carbonyl compounds using hydrosilane-rhodium(I) complex combinations. Tetrahedron Lett. 13 (49): 5035—5038. doi:10.1016/S0040-4039(01)85162-5.