Очікує на перевірку

Катеріна Сакелларопулу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катеріна Сакелларопулу
грец. Αικατερίνη Σακελλαροπούλου[1][2]
Президент Греції
Нині на посаді
На посаді з13 березня 2020
Прем'єр-міністрКіріакос Міцотакіс
ПопередникПрокопіс Павлопулос
Президент Державної Ради
17 жовтня 2018 — 11 лютого 2020
Віцепрезидент Державної Ради
22 жовтня 2015 — 17 жовтня 2018
Народився30 травня 1956(1956-05-30)[1][2] (68 років)
Салоніки, Греція[1][2]
Відомий яксуддя, юристка, президентка
Місце роботиДержавна Рада[3]
КраїнаГреція[3]
Alma materАфінський національний університет імені Каподистрії (1978)[1][2], Університет Париж II[4] і Арсакейоd (1974)[3]
Політична партіянезалежний політик
Релігіяправослав'я
Нагороди
Національний орден Заслуг орден Спасителя орден Пошани (Греція) орден Фенікса Order of Beneficence Орден Леопольда I Grand Cross of the Order of the White Double Cross‎ орден Подвійного білого хреста Орден «За виняткові заслуги» орден «Стара Планина» Орден Макаріоса III (Кіпр) Кавелер Великого хреста на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» Орден Нілу
Підпис
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Катері́на Сакелларопу́лу (грец. Κατερίνα Σακελλαροπούλου, нар. 30 травня 1956, Салоніки, Греція) — президент Греції з 13 березня 2020[5]. Обрана президентом парламентом Греції 22 січня 2020. До свого обрання обіймала посаду президента Державної ради, вищого адміністративного суду Греції[6], з жовтня 2018 року. Після інавгурації стала 13-м президентом Греції (восьмим в історії нинішньої Третьої Грецької Республіки) і першою жінкою, що обійняла цю посаду[7].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 30 травня 1956 в Салоніках[6]. Її сім'я родом з Ставруполі, міста в префектурі Ксанті.

Катеріна вивчала право на юридичному факультеті Афінського національного університету імені Каподістрії і закінчила аспірантуру з конституційного й адміністративного права в Університеті Пантеон-Ассас у Парижі.

1982 року прийнята в Державну раду доповідачем.

Була членом Асоціації суддівських працівників Державної ради[6]. Обіймала низку посад в асоціації: генерального секретаря (1985—1986), віцепрезидента (2006—2008) і президента (1993—1995, 2000—2001)[8].

2000 року стала радницею[6][8].

У жовтні 2015 призначена віцепрезидентом Державної ради[9], а в жовтні 2018 одноголосно обрана на посаду голови Ради. Чутливість Сакелларопулу до громадянських свобод, екологічних проблем і прав меншин та біженців спонукала тодішню ліву адміністрацію Сірізи висунути її на цю посаду[10].

Схвалила Преспанську угоду, підписану 17 червня 2018, яка вирішила суперечку щодо назви Македонії. Вела в Держраді справу росіянина Олександра Винника[6], можливого творця сервісу BTC-e.

Регулярно публікується в наукових журналах. Також зробила свій внесок у книгу «Фінансова криза та захист навколишнього середовища в прецедентному праві Державної ради» (Οικονομική κρίση και προστασία του περιβάλλοντος στη νομολογία του Συμβουλίου της Επικρατείας), Papazisis Publications[11].

15 січня 2020 прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс висунув її кандидатуру на посаду Президента Грецької Республіки[12][13], на якій її обрали 22 січня 2020; за її кандидатуру проголосував 261 із 300 депутатів Парламенту (33 утрималися, 6 відсутні)[6][7].

3 листопада 2022 року, під час повномашстабного вторгнення РФ до України, Сакелларопулу прибула з офіційним візитом до Києва[14].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Живе зі своїм партнером, Павлосом Коцонісом, адвокатом[15]. У неї є одна дитина від попереднього шлюбу[10].

Вболіває за футбольний клуб «Аріс» (Салоніки)[16].

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Ποια είναι η Κατερίνα Σακελλαροπούλου — Η Καθημερινή, 2020.
  2. ↑ а б в г Κατερίνα Σακελλαροπούλου: Η πρώτη γυναίκα υποψήφια ως Πρόεδρος της Δημοκρατίας — Έθνος, 2020.
  3. ↑ а б в http://www.presidency.gr/proedros/
  4. ↑ BiblioNet
  5. ↑ Parliament to elect Greece's first woman president. France 24 (англ.). 22 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
  6. ↑ а б в г д е Президентом Греции впервые избрали женщину. РИА Новости. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  7. ↑ а б Πρόεδρος της Δημοκρατίας εξελέγη η Αικατερίνη Σακελλαροπούλου, του Γιώργου Σ. Μπουρδάρα (гр.). Η Καθημερινή. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
  8. ↑ а б Ποια είναι η πρώτη γυναίκα πρόεδρος του ΣτΕ, Αικατερίνη Σακελλαροπούλου. news.gr. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  9. ↑ Όλα τα ονόματα των προέδρων και αντιπροέδρων των Ανωτάτων Δικαστηρίων. iefimerida.gr (гр.). 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  10. ↑ а б Smith, Helena (16 січня 2020). Progressive judge to become Greece's first female president (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  11. ↑ Αικατερίνη Σακελλαροπούλου. biblionet.gr (гр.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  12. ↑ Greek PM taps top female judge as country's president (англ.). Reuters. 15 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  13. ↑ Greek PM Taps Top Female Judge as Country's President (англ.). The New York Times. 15 січня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  14. ↑ Президент та глава Міноборони Греції прибули до Києва. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 листопада 2022.
  15. ↑ Το προφίλ της Σακελλαροπούλου: Λάτρης της φύσης, των ταξιδιών και των γατών. star.gr (гр.). 16 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
  16. ↑ Νέα Πρόεδρος της Δημοκρατίας: Η σχέση της Κατερίνας Σακελλαροπούλου με τη Θεσσαλονίκη. metrosport.gr (гр.). Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катеріна_Сакелларопулу&oldid=43569966