Перейти до вмісту

Катлабузька битва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Катлабузька битва
Частина молдавсько-османських війн і битв Штефана Великого
Порт Кілія
Дата:
Місце: біля Кілії
Результат: Молдавська перемога
Сторони
Молдавське князівство
Королівство Польське
Османська імперія
Втрати
3.000 8.000

Битва під Катлабугою відбулася 16 листопада 1485 року між військами Штефана Великого та військами Османської імперії, які захищали фортецю Кілія (нині в Україні). Молдавська армія здобула перемогу, але Штефан уже не зміг продовжувати свої дії з відновлення Кілії.

Контекст

[ред. | ред. код]

У відповідь на спробу володаря Молдови відновити морські фортеці Кілію та Четатею Альбу султан Баязид II (1481—1512) посилає османсько-татарську армію, щоб покарати його.

Таким чином, новий санкбей Сілістри, Балі-бей Малкочіоглу, входить у Молдавію зі своїми військами, щоб пограбувати її, перетнувши міст, побудований через Прут. Основна частина його армії залишається між Прутом і Дністром, він посилає в атаку лише авангарди.

Прогрес

[ред. | ред. код]

Штефан разом із бл. 3000 важкоозброєними польськими лицарями не зіткнулися безпосередньо з османськими військами, а стягнули їх у вузькі місця, щоб вони могли їх краще вразити:

І тому, будучи всюди побитими Штефаном, турки змушені були покинути його країну

,пише польський хроніст Бельський. Остання битва відбулася біля Кілії, біля озера Катлабуг, про перемогу також згадує литовський літопис:

раптом турецьке військо і вся орда з великим криком ударили на наших [християн], і три години була велика битва, коли поляки почали безладдя, покинути всіх і відігнали турків у резерв [з молдаванами]... Там були розбиті всі турки.

На полі бою залишилося 8 тис. османів і 3 тис. християн.

Результат

[ред. | ред. код]

Навесні наступного (1486) року велике військо на чолі з Бали-бегом знову вдерлося в Молдову, маючи намір підкорити її. Для цього, однак, він мав насамперед скинути Штефана з престолу. У битві під Шкеєю (1486 р.) молдавани під проводом Штефана знову завдали поразки туркам, убивши претендента на престол Гроноду (Хроїота).

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Костянтин К. Джуреску, Історія румунів, том. II, Бухарест, 1938, стор. 56