Перейти до вмісту

Квамаласамуту

Координати: 2°21′23″ пн. ш. 56°47′12″ зх. д. / 2.3563888888889° пн. ш. 56.786666666667° зх. д. / 2.3563888888889; -56.786666666667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Квамаласамуту — село в регіоні Сіпалівіні в Суринамі, де проживав гранман (верховний вождь) північних тірійо. Квамаласамуту є найбільшим селом індіанського племені тірійо[1] і розташоване неподалік від спірного кордону з Гаяною.

Село
Квамаласамуту
Kwamalasamutu


Координати 2°21′23″ пн. ш. 56°47′12″ зх. д. / 2.3563888888889° пн. ш. 56.786666666667° зх. д. / 2.3563888888889; -56.786666666667

Країна Суринам
Регіон Сіпалівіні
Висота центру 275 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Водойма Sipaliwini Riverd Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення 1100 осіб (2020)
Часовий пояс UTC−3 (Сипалівіні)
GeoNames 3383779
OSM 5740857 ·R (Сипалівіні)
https://www.openstreetmap.org/?mlat=2.356389&mlon=-56.786667&zoom=12#map=12/2.3564/-56.7867
https://www.openstreetmap.org/?mlat=2.356389&mlon=-56.786667&zoom=12#map=12/2.3564/-56.7867
Квамаласамуту
Квамаласамуту (Суринам)
Мапа

Історія

[ред. | ред. код]

Село було побудовано в 1971 році, через те що село Алалападу ставало занадто малим. Станом на 2020 рік населення оцінюється в 1100 осіб.[2] У Квамаласамуту є школа, клініка та баптистська церква, а з 2010 року населений пункт має доступ до стільникової мережі. Економіка заснована на дрібному сільському господарстві.[3] Село також є домом для невеликих груп племені Вай Вай.[3] Станом на 2015 рік у Квамаласамуту проживають останні два носії маваянської мови. [4] [5]

Туризм

[ред. | ред. код]

Приблизно в 10 кілометрах від Квамаласамуту розсташована пам'ятка археології Верехпай, який складається з печер з петрогліфами доколумбової ери.[6]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

У Квамаласамуту розташований медичний центр Medische Zending.[7]

Електроенергія

[ред. | ред. код]

Як і більшість сіл у Суринамі, Квамаласамуту покладається на дизельні генератори для електроенергії. Уряд безкоштовно надає дизельне паливо для виробництва електроенергії приблизно на 5–6 годин на день. У 1994 році були встановлені сонячні батареї з метою забезпечення електроенергією протягом усього дня, але оціночне дослідження, проведене в 2013 році, показало, що відсутність технічного обслуговування означало, що жодна з систем, встановлених у 1994 році, не працювала у 2013 році. Натомість люди використовували панелі з 1994 року, які все ще працювали для їхніх власних систем, а деякі власноруч інвестували в додаткові панелі. Розробляються нові проєкти для забезпечення електрикою в селі гібридним способом, причому дизельні генератори беруть на себе виробництво вночі.

Транспорт

[ред. | ред. код]

До Квамаласамуту можна дістатися на човні по річці Сіпалівіні[8] або на літаку, використовуючи злітно-посадкову смугу Квамеласемото, яка пропонує регулярні рейси до та з Парамарібо.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Wayback Machine (PDF). www.igsr.sr. Процитовано 7 січня 2025.
  2. Dorpen en Dorpsbesturen. Vereniging van Inheemse Dorpshoofden in Suriname (нід.). Процитовано 4 лютого 2020.
  3. а б DORPSPLAN KWAMALASAMUTU 2011–2014 (PDF). Institute for Graduate Studies and Research (IGSR) (нід.). Архів оригіналу (PDF) за 15 червня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  4. Carlin, 2006, с. 317.
  5. Mans та Carlin, 2015, с. 98.
  6. A Survey of the Large Mammal Fauna of the Kwamalasamutu Region, Suriname. Bioone.org (нід.). Процитовано 27 травня 2020.
  7. Zorggebied. Medische Zending.sr (нід.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 27 травня 2020.
  8. Waterleiding bedrijf Suriname pakt drinkwater probleem Kwamalasamutu aan. Waterkant (нід.). Процитовано 17 червня 2020.
  9. SMSM - Airport. GC Map. Процитовано 17 червня 2020.