Маваяна (мова)
| Маваяна | |
|---|---|
| Поширена в |  Бразилія і  Суринам[1] |
| Носії | 2 осіб (2013) |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | обидві |
| ISO 639-2 | ake |
| ISO 639-3 | pbc |
Маваяна (Mahuayana), також відома як мапідіанська (Maopidyán) — аравацька мова на півночі Південної Америки. Знаходиться на межі вимирання. Раніше нею говорило плем'я маваяна[nl], що живуть в селах Вай-Вай і Тірійо в Бразилії, Гаяні та Суринамі.[3][4] Станом на 2015 рік останні два носії цієї мови проживають у Квамаласамуту.[5][4]
Aikhenvald (1999) перераховує маваяну (і, можливо, маваква як діалект) разом із вапішаною під Ріо-Бранко (північний аравак) гілкою аравацької родини. Carl-in (2006) зазначає, що маваяна «тісно пов'язана з вапішаною» і згідно з Ramirez (2001) вони мають спільний принаймні 47 % їхньої лексики.
Маваяна має серед приголосних два імплозиви, /ɓ/ та /ɗ/, а також фонема, описана як «ретрофлексний фрикативізований ротичний», представлена ⟨rž⟩, що також пристуня у вапішані. Система голосних містить чотири голосні (/i-e, a, ɨ, u-o/), кожен із яких має назалізований відповідник.[6]
| Губні | Альвеолярні | Середньопіднебінні | Задньоязикові | Глотальні | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Проривні | звичайні | t | ʧ | k | ʔ | |
| імплозивні | ɓ | ɗ | ɗʲ | |||
| Фрикативні | ʃ | |||||
| Ротичні | ɾ | |||||
| Носові | m | n | ||||
| Напівголосні | j | w | ||||
Голосні фонеми маваяни:[3]
| Передні | Середні | Задні | |
|---|---|---|---|
| Високі | i | ɨ | u ~ o |
| Високо-середні | e | ||
| Низькі | a |
Голосні мають носовий і довготний контраст.
Особові афікси маваяни:[3] Одн. Мн. 1 n-/m- -na wa- -wi 2 ɨ-/i- -i ɨ- -wiko 3 ɾ(ɨ/iʔ)- -sɨ na- -nu 3 refl. a-
Дієслівні афікси Маваяни:[3] тематичні -ta, -ɗa, -ɓa теперішні -e обопільні -(a)ka ад'єктивні -ɾe, -ke
Маваяна має полісинтетичну морфологію, головним чином позначення голови та суфікси, хоча є займенникові префікси. Вербальні аргументи індексуються на дієслові через суфікси підмета на неперехідних дієсловах, тоді як префікси агента та суфікси об'єкта на перехідних дієсловах. Carlin (2006)
n-kataba-sï
1A-grab.PST-3O
'Я схопив його.'
tõwã-sï
sleep.PST-3S
'Він заснув.'
1PN
when-1S
die
NEG-COMPL
mawayana
'Коли я помру, Маваяни не залишиться взагалі.'
- ↑ ScriptSource - Suriname
- ↑ Aikhenvald (1999:69).
- ↑ а б в г д Meira, Sérgio. 2019. A Study of the Genetic Relation between Mawayana and Wapishana (Arawakan Family). Revista Brasileira de Línguas Indígenas [Архівовано 2019-01-17 у Wayback Machine.] (RBLI), vol. 2, no. 1 (Jan.-Jun. 2019), pp. 70-104.
- ↑ а б Mans та Carlin, 2015, с. 98.
- ↑ Carlin, 2006, с. 317.
- ↑ Carlin (2006)
- Aikhenvald, Alexandra Y. (1999). The Arawak language family. У Aikhenvald, Alexandra Y.; Dixon, R.M.W. (ред.). The Amazonian languages. Cambridge: Cambridge University Press. с. 65—106.
- Carlin, Eithne B (2006). Feeling the need. The borrowing of Cariban functional categories into Mawayana (Arawak). У Aikhenvald, Alexandra Y.; Dixon, R.M.W. (ред.). Grammars in contact: A cross-linguistic typology. Oxford: Oxford University Press.
- Carlin, Eithne B (2011). Nested identities in the Southern Guyana-Surinam corner. У Hornborg, Alf; Hill, Jonathan D. (ред.). Ethnicity in ancient Amazonia: Reconstructing past identities from archaeology, linguistics, and ethnohistory. University Press of Colorado. с. 225–236.
- Carlin, Eithne B; Boven, Karin (2002). The native population: Migration and identities. У Carlin, Eithne B.; Arends, Jacques (ред.). Atlas of the languages of Suriname. KITLV Press. с. 11—45.
- Carlin, Eithne B; Mans, Jimmy (2013). Movement through time in the southern Guianas: deconstructing the Amerindian kaleidoscope. У Carlin, Eithne B.; Leglise, Isabelle; Migge, Bettina; Tjon Sie Fat, Paul (ред.). In and out of Suriname: Language, mobility, and identity. Caribbean Series. Leiden: Brill.
- Mans, Jimmy; Carlin, Eithne B. (2015). Movement through Time in the Southern Guianas: Deconstructing the Amerindian Kaleidoscope. Leiden: Brill.
- Ramirez, Henri (2001). Línguas Arawak da Amazônia setentrional (Portuguese) . Manaus: Universidade Federal do Amazonas.
- The Last of the Mawayana від журналу Unravel