Кербалаї Сефіхан Карабагі
| Кербалаї Сефіхан Карабагі | |
|---|---|
| азерб. Kərbəlayı Səfixan Qarabaği | |
 | |
| Народження | 1817 |
| Смерть | 25 червня 1910 |
| Поховання | Mirza Hasan cemeteryd |
| Країна (підданство) |
 Російська імперія |
| Діяльність | архітектор, реставратор |
| Праця в містах | Шуша, Агдам, Барда, Фізулі, Одеса і Ашгабад |
| Найважливіші споруди | Верхня мечеть Гевхар-агиd, Верхня мечеть Гевхар-агиd і Агдамська мечетьd |
 Кербалаї Сефіхан Карабагі у Вікісховищі | |
Кербалаї Сефіхан Карабагі (азерб. Kərbəlayı Səfixan Qarabaği; 1817, Шуша, Карабаське ханство — 1910, Шуша, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія) — азербайджанський архітектор, представник створеної в Карабасі своєрідної архітектурної школи.
В роботах Карабагі особливо помітна тенденція до поєднання традиційних і романтичних елементів. Кербалаї Сефіхан спроєктував багато будівель, в Агдамі, Фізулі, Шуші. Для його проєктів (наприклад для мечеті в Агдаме і Барді) використовувалися прості прийоми, засновані на азербайджанських архітектурних традиціях[1].
Характерною особливістю творчості Кербалаї Сефіхана Карабагі було раціональне й уміле використання традицій місцевого зодчества. Архітектор 1883 року добудував Верхню мечеть Гевхар-аги, на якій в розетці на перегородці вписано арабською: «Зробив Кербалаї Сафі хан, архітектор Карабаський. 1301» (1883—1884 рр.). Ім'я майстра зустрічається також на іншій мечеті Гевхар-аги, що знаходиться в нижній частині Шуші, а також на мечеті міста Фізулі: «Зробив Кербалаї Сафі хан-архітектор Карабаський. 1307 рік» (1889—1890 рр.).
Серед побудованих за проєктом Сефіхана споруд можна назвати мечеть у Барді (1868), Агдамську мечеть (1870), «Татарську мечеть» (1870) в Одесі, мечеть «Карабаглар» (1880) в Ашгабаті, низку квартальних мечетей у місті Шуша й інші цивільні будівлі в Карабасі.
Завдяки використанню Сефіханом Карабагі традицій місцевого вірменського зодчества карабаський регіон отримав єдиний тип мечетей з притаманною тільки їм організацією внутрішнього простору — членуванням кам'яними колонами на двоповерхові галереї і використанням купольних перекриттів[2].
 |
 |
 |
| Агдамська мечеть (1870 рік). 2010 рік | Верхня мечеть Гевхар-аги (1883-1885 рр.) в Шуші. 1992 рік | Нижня мечеть Гевхар-аги (1875 рік) в Шуші. 2005 рік |
- ↑ The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture / Edited by Jonathan M. Bloom, Sheila Blair.. — Oxford University Press, 2009. — Т. 2. — С. 238. — 513 с. — ISBN 9780195309911.
- ↑ ВЛИЯНИЕ ХРИСТИАНСТВА НА АРХИТЕКТУРУ АЗЕРБАЙДЖАНА. канд.архит. САЛИМОВА А. Т. Аз. Государственный Университет Архитектуры и Строительства. Архів оригіналу за 21 вересня 2002. Процитовано 26 квітня 2020.
- Мешедиханым Неймет, доктор наук, член-корр. НАН Азербайджана. Эпиграфические памятники Карабаха.(рос.)
|
