Кибальчич Надія Матвіївна
| Кибальчич Надія Матвіївна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Симонова Надія Матвіївна |
| Народилася | 1857 Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія  |
| Померла | 4 грудня 1918 Лубни |
| Країна |  УНР |
| Діяльність | письменниця |
| Галузь | література[1][1] і драма[1][1] |
| Знання мов | українська[1][1] і російська[1][1] |
| Діти | Кибальчич Надія Костянтинівна |
Надія Матвіївна Кибальчич, до шлюбу Симонова (вересень 1857, Заріч — 1918, Лубни) — українська письменниця та перекладачка. Художні твори підписувала псевдонімами Наталка Полтавка, Наталка-Полтавка, Симонівна М., Н. Симонівна, М. К., Н. К., мемуари — Кибальчич Н. М., Кибальчич Над. М., Наталка Полтавка, а переклади — Маруся Полтавка[2].
Мати української письменниці Надії Кибальчич. Племінниця та похресниця української письменниці Ганни Барвінок.
Народилася у вересні 1857 року в с. Заріч на Полтавщині в сім`ї українських письменників.
Її матір — Надія Михайлівна була одружена з Миколою Забілою, однак шлюб не був вдалим і вона залишила його з двома старшими дочками (Надією та Марією), зійшовшись з Матвієм Симоновим, з яким мала ще двох доньок. Усім дітям Матвій Симонов дав своє по батькові. Освіту отримала вдома, бо її батько вважав, що цього для жінок цілком достатньо. Стала займатися письменництвом під впливом родини Кулішів.
У 1876 році Надія Матвіївна одружилася з дідичем Костянтином Івановичем Кибальчичем і перебралася в Ясногород на Житомирщині. У шлюбі народила дочку Надію (в майбутньому українська письменниця Надія Кибальчич). Через нещасливий шлюб вона у 1884 році повернулася з дочкою на Полтавщину. На той час родина розпалася — Матвій Симонов переїхав до Лубен, а мати доживала віку в однієї з дочок.
З 1910 по 1914 роки вчителювала у Комишні[3]. Померла 4 грудня 1918 року в Лубнах, де і похована.
Писала українською і російською мовами переважно оповідання та нариси: "Чайка", "Трагічний малюнок", "Свічка", "Припадок", "Анонімний лист", "Лотерея-алегрі", "Драма у хаті" (1892), "Баба Яга" (1893), "Баба Калиниха" (1894), "Самородок" (1897), "Зустріч" (1898) "Його право", (1899), "Останній раз" (1899), "Кому яке діло" (1900). Друкувалася у журналах "Зоря", "Літературно-науковий вісник", "Дзвінок", "Молода Україна", в альманахах "Багаття", "З потоку життя". Малій прозі Надії Кибальчич притаманні особлива увага до психологічних проблем у стосунках між чоловіком і жінкою, достовірність у відтворенні предметно-побутової конкретики буття.[4]
Авторка драматичного етюду "Генеральна репетиція" і мелодрами "Катерина Чайківна", яка була відзначена першою премією на конкурсі 1893 року руського народного театру у м. Львів. Ця п`єса багато разів ставилася на сцені професійних та аматорських театрів. Є авторкою побутового нарису «Баба Вакулиха» (Харків, 1902) та «Воспоминаний о Т. Г. Шевченко», які написала зі спогадів матері. Надії Кибальчич також належать спогади «В двух пансионах» (Киевская старина. — 1892. Т. 37. — № 6. С.323-350).
- ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Подрига, Володимир. «ТРІСОЧКА ШЕВЧЕНКІВСЬКО-КУЛІШІВСЬКОГО ЧАСУ» : Штрихи до літературного портрета Наталки Полтавки з нагоди 95-річчя від смерті (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 Березня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
- ↑ http://slavia.do.am/news/do_storichchja_perebuvannja_nadiji_kibalchich_na_mirgorodshhini/2014-11-07-209
- ↑ Ґеник, Степан (2003). 150 видатних українок. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. с. 236. ISBN 966-668-030-0.
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с
- Барабаш Н. О. Вплив подружжя Кулішів на розвиток життєвих сценаріїв відомих представниць роду Білозерських // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії Збірник наукових праць Випуск 8 Харків — 2006
- Барабаш Н. О. Рід Білозерських і культурний світ України XIX — початку XX століть: моногр. — К. : Вид. дім «Стилос», 2007. — 264 c.
- Морозов Віталій Дворянки Лівобережної України та література другої половини XIX — початку XX ст. [Архівовано 4 Листопада 2014 у Wayback Machine.] // Сіверянський літопис. — Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права МНТУ, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2011, N N 6.- С.135-139.
- Капельгородський П. На Лубенському літературному гробовищі // Життя і Революція 1928, № 10, С. 119—129
- Малик М. 90 років від дня смерті письменниці Кибальчич Надії Матвіївни // Край. - № 56.- С. 19-20
- Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1990. — Т. 2: Д-К. — С. 436—456. [Архівовано 23 Липня 2015 у Wayback Machine.]
- Комишнянський слід у житті Наталки Полтавки. До сторіччя перебування Надії Кибальчич на Миргородщині [Архівовано 7 Листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Володимир Подрига. «ТРІСОЧКА ШЕВЧЕНКІВСЬКО-КУЛІШІВСЬКОГО ЧАСУ» Штрихи до літературного портрета Наталки Полтавки з нагоди 95-річчя від смерті [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]