Перейти до вмісту

Кирилюк Федір Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кирилюк Федір Михайлович
Народився9 вересня 1944(1944-09-09) (80 років)
Саражинці
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
НагородиЗаслужений діяч науки і техніки України

Фе́дір Миха́йлович Кирилю́к (нар. 9 вересня 1944 року, с. Саражинці) — філософ, доктор філософських наук (1992), професор (1994) філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України (2004).

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Народився 9 вересня 1944 року в Саражинцях.

У 1971 році закінчив Київський університет, де й працює: з 1991 — завідувач кафедри політології.

Водночас з 2005 по 2007 — директор Інституту соціальних наук Міжрегіональної академії управління персоналом. З 2007 по 2008 — ректор Інституту сучасних знань.[1]

Наукова робота

[ред. | ред. код]

Наукові дослідження: історія та теорія політичних наук, політичні інститути і процеси, теорія і практика «неопатрімоніальних суспільств»[1].

Автор понад 150 наукових та науково-методичних праць, зокрема 8 монографій, 5 підручників, 11 навчальних посібників, 10 навчально-методичних розробок тощо[2].

Під його керівництвом захищено 43 кандидатських й 5 докторських дисертацій[3].

Основні праці

[ред. | ред. код]

За ЕСУ:

  • Українська політологія: витоки та еволюція: навч. посіб. — 1995;
  • Стародавня політологія: навч. посіб. — 2000;
  • Політологія Ренесансу: навч. посіб. — 2000;
  • Політологія: підруч. — 2004;
  • Новітня політологія. — 2003;
  • Філософія політичної ідеології. — 2009 (усі — Київ)[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в М. О. Корж. Кирилюк Федір Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
  2. Політологічна школа Ф. М. Кирилюка. logos-ukraine.com.ua. Процитовано 6 березня 2025.
  3. У ногу з Університетом понад пів століття. knu.ua. Процитовано 6 березня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]