Кисличник двостовпчиковий
| Кисличник двостовпчиковий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гречкові (Polygonaceae) |
| Рід: | Кисличник (Oxyria) |
| Вид: | Кисличник двостовпчиковий (O. digyna)
|
| Біноміальна назва | |
| Oxyria digyna | |
| Синоніми | |
|
Rumex digynus L. | |
Кисличник двостовпчиковий[1][2] (Oxyria digyna) — вид трав'янистих рослин родини гречкові (Polygonaceae).
Одинична багаторічна рослина 5–30(50) см заввишки. Стебел 1–4(8), часто червонуваті, прості або розгалужені дистально. Листки дещо м'ясисті; черешки 1–15 см; пластини 0.5–6.5 × 0.5–6 см; основи серцеподібні, вершини округлі. Суцвіття (1)2–20 см. Квітконіжки (1)3–5 мм. Деякі рослини чоловічої статі, деякі жіночої, і деякі з обома типами квітів; іноді й трапляються двостатеві квіти. Квіти радіально симетричні. Зелений прицвітень складається з двох завитків, які мають нерівні розміри: 2 зовнішні листочки оцвітини 1.2–1.7 × 0.5–1 мм, 2 внутрішні листочки оцвітини 1.4–2.5 × 0.7–1.6 мм. Горішок лінзоподібий, 3–4 см завдовжки, краєм крилатий; крила червонуваті або рожеві, жилаві.
Рослина розмножується насінням; вегетативне розмноження відсутнє. Квітує впродовж літа й вересня. Квіти запилюються вітром і пристосовані до цього, але деяке запилення комахами може мати місце. Крилаті горішки пристосовані до розсіювання вітром, ймовірно, головним чином, по землі й по снігу, оскільки вони надто важкі, аби літати високо. Розсіювання за течією води також досить імовірне, оскільки рослини часто концентруються вздовж водотоків.
Європа (Латвія, Австрія, Німеччина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія (вкл. Шпіцберген), Сполучене Королівство, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Греція, Італія, Чорногорія, Сербія, Франція); Азія (Китай, Японія, Корея, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Монголія, Росія, Афганістан, Іран, Ліван, Сирія, Бутан, Індія, Непал, Пакистан); Північна Америка (Гренландія, Канада, США). Також культивується. Населяє зони накопичення снігу, гравійні й мулисті ділянки, тундру, кам'янистих схили, тріщини в скельних відслоненнях, осипи.
В Україні зростає в альпійському та субальпійському поясах гір, на вологих скелях — у Карпатах, рідко[2].
.jpg)
- ↑ Довідник назв рослин України (укр.)
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 95. (рос.)(укр.)
- Flora of North America [Архівовано 3 Березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Flora of Svalbard [Архівовано 24 Квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- NatureGate [Архівовано 7 Листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- GRIN [Архівовано 9 Червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
