Кладка (переправа)
Кладка, діал. глиця, помостина, лава — дошка або колода, стовбур дерева, покладені через річку, струмок, болото для переходу[1][2][3][4].
Топонімія — це наука про топоніми.
Олена Смаль, розглядаючи топонім броду Берви,[5] говорить про апелятивну[6] лексику з основою «берв» у східнослов’янських мовах.
Основне значення лексеми у всіх мовах — «міст через річку», «перекладина через потік», «кладка».
Лілія Кутна в магістерській роботі 2021 року,[7] говорить про «апелятива кладку», що означає «дошка або колода, покладена через річку, струмок, болото для переходу».
-
2024. Кладка в с. Пустовіти Київської обл. -
Переправа через повалені дерева — кладка на гірській річці. Кавказ
В українських народних віруваннях кладка (і міст взагалі) символізує перехід у світ мертвих: вважалося, що між небом і землею лежить глибока прірва, через яку перекинута вузька, як нитка, кладка. На ніч клали в піч поліно, грудку солі та ставили горщик з водою, що мало символізувати перехід душі на небо (на випадок наглої смерті). На Коростенщині казали: «Поліно в піч покласти треба, бо на тім світі буде через пекло кладочка»[8].
Ой, у полю річка, Через річку кладка (Степан Руданський, Тв., 1956, 90);
Ріка шуміла під кладкою, мов скажена (Іван Франко, II, 1950, 34);
Прозорий струмок перетинав стежку, і через нього було перекинуто кладку з сухої деревини (Олесь Донченко, IV, 1957, 39);
- ↑ Кладка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Глиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Помостина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лава // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ «Культура мови на щодень», [1] Назва броду Берви.
- ↑ апелятивне, — ідентифікаційне слово за допомогою якого щось називають, класифікують, або відрізняють від іншого.
- ↑ ЛЬВІВ − 2021, с. 44, [2]МІКРОТОПОНІМНИЙ ПРОСТІР СЕЛА ЗАГІРОЧКО [...].
- ↑ Кладка [Архівовано 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 648-650. — 1000 екз.
- Кладка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Стор. 172.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кладка (переправа)
- Кладка [Архівовано 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 648-650. — 1000 екз.