Лексема

Лексе́ма (від грец. λέξις — «слово», «мовний зворот») — слово як самостійна значеннєва одиниця, яку в мовознавстві розглядають у сукупності всіх своїх форм і значень.

У лінгвістиці

В одну лексему поєднуються різні парадигматичні форми (словоформи) одного слова. Наприклад, словник, словником, словнику — це форми однієї і тієї ж лексеми, за згодою пишеться як СЛОВНИК^[1].

У ряді концепцій у лексему включаються різні сенсові варіанти слова, що залежать від контексту, в якому воно вживається (наприклад, сіль у сенсі назви речовини та у значенні того, що надає гостроти або інтересу будь-якому висловлюванню, думці).

Застаріле значення лексеми — це група асоційованих слів.^[2]. Зараз у цьому значенні використовують термін семантичне поле.

Лексема — дуже важливе поняття морфології, тож багато інших понять можна висловити через нього. Наприклад, відмінність між правилами словозміни та словоутворення можна пояснити так:

Правила словозміни пов'язують лексему з її формами.
Правила словоутворення пов'язують лексему з іншими лексемами.

У програмуванні

Лексема — послідовність машинних символів вихідного коду програми, що мають певне сукупне значення.

Класи лексем

Для більшості мов програмування актуальні такі класи лексем:

зарезервовані слова
ідентифікатори
числові константи (цілі та дійсні числа)
літерні константи
рядкові константи
коди операторів
коментарі, які безпосередньо не несуть інформації щодо структури програми; транслятором не сприймаються, синтаксичному аналізатору не передаються
дужки й інші елементи програми.

Див. також

Примітки

↑ СЛОВНИК тут пишеться капітелем (малими прописними). Дещо обмежене в можливостях програмне забезпечення може показувати це або повнорозмірними великими (СЛОВНИК), або великими трохи меншого кеглю; обидва варіанти вважаються прийнятною заміною для капітелі.
↑ Пешковський О. М. Лексема [Архівовано 25 червня 2007 у Wayback Machine.] // Литературная энциклопедия: Словарь литературных терминов: В 2-х т. — М.; Л.: Изд-во Л. Д. Френкель, 1925. Т. 1. А—П. — Стб. 399—402.

Посилання

Тараненко О. О. Лексема // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 293—294.
Лексема // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 549.

Це незавершена стаття про мови програмування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] СЛОВНИК тут пишеться капітелем (малими прописними). Дещо обмежене в можливостях програмне забезпечення може показувати це або повнорозмірними великими (СЛОВНИК), або великими трохи меншого кеглю; обидва варіанти вважаються прийнятною заміною для капітелі.

[2] Пешковський О. М. Лексема [Архівовано 25 червня 2007 у Wayback Machine.] // Литературная энциклопедия: Словарь литературных терминов: В 2-х т. — М.; Л.: Изд-во Л. Д. Френкель, 1925. Т. 1. А—П. — Стб. 399—402.

[1]

[2]