Клеменс Гольцмайстер
Клеменс Гольцмайстер | |
---|---|
нім. Clemens Holzmeister | |
Народження | 27 березня 1886[1][2][…] |
Смерть | 12 червня 1983[1][2][…] (97 років) |
Поховання | кладовище Святого Петраd |
Країна (підданство) | Бразилія Австрія |
Навчання | Віденський технічний університет |
Діяльність | архітектор, викладач університету, педагог, дизайнер |
Праця в містах | Відень[1] |
Членство | Баварська академія витончених мистецтв, KaV Norica Wiend і KÖHV Leopoldina Innsbruckd |
Заклад | Віденська академія мистецтв і Стамбульський технічний університетd |
Учні | Anton Steflicekd, Peter Kritschd, Engelbert Ederd[4], Florian Omastad[5], Heribert Soykad[6], Josef Horacekd[7], Gottfried Meisterd[8], Anton Brennerd[9], Peter Tölzerd[10], Rudolf Weberd[11], Franz Kienerd[12], Richard Hornerd[13] і Matthäus Jiszda II.d[14] |
Нагороди | |
Діти | ·Judith Holzmeisterd |
Клеменс Гольцмайстер у Вікісховищі |
Клеменс Гольцмайстер (нім. Clemens Holzmeister Clemens Holzmeister; 27 березня 1886, Фульпмес, Інсбрук-Ланд, Тіроль, Австрія — 12 червня 1983, Галлайн, Зальцбург, Австрія) — австрійський архітектор, працював в Австрії, Німеччині, Туреччині та Бразилії.[15]
Народився 27 березня 1886 року у комуні Фульпмес в багатодітній родині.
Навчався в реальному училищі в Інсбруку та у католицькій середній школі «Кімбрія». Потім продовжив навчання у Віденському технологічному університеті, в якому в 1919 році отримав докторський ступінь по архітектурі.
Після цього був призначений викладачем в Державній торговельній школі в Інсбруку. У 1924 році став керівником (професором) архітектурного відділу Австрійської академії образотворчих мистецтв. У 1926 році займався реконструкцією Фестивального театру в Зальцбурзі, потім проживав кілька років, зводячи урядові будівлі в Анкарі. З 1928 по 1933 рік він також був директором майстерні у Дюссельдорфській художній академії.
У 1931 році Гольцмайстер став директором Австрійської академії мистецтв, залишаючись на цій посаді до аншлюсу у 1938 році. Проживаючи у Туреччині, спроєктував та збудував там багато будівель. У 1939 році він провів півроку у Бразилії, де його батько Йоганн Гольцмайстер мешкав майже 30 років як емігрант. З 1940 по 1949 рік він викладав у Стамбульському технічному університеті. Часто відвідував Австрію, поки остаточно не повернувся до Відня у 1954 році. У цей період в Австрії він створив велику кількість громадських будівель та церков, спорудив багато пам'ятників.
Цікаво, що Гольцмайстер неодноразово, починаючи з 1930-х років, працював сценографом у співпраці з Максом Рейнхардтом на Зальцбурзькому фестивалі. Через два десятиліття, в 1950-х роках, він повернувся до сценічного дизайну і знову працював на Зальцбурзькому фестивалі, а також у Віденській державній опері і Бурґтеатрі.
З 1955 по 1957 рік Клеменс Гольцмайстер працював на посаді ректора в Академії мистецтв у Відні. У 1952 році став почесним доктором наук в Технічному університеті Граца, у 1963 році — почесним доктором Стамбульського технічного університету, у 1965 році — почесним доктором Віденського технічного університету. Був членом братств K. Ö. St. V. Cimbria в Інсбруку, K. ö. St. V. Almgau в Зальцбурзі і Ka V. Norica у Відні.
Помер 12 червня 1983 року у місті Галлайн. Був похований в Зальцбурзі на кладовищі абатства Святого Петра або ж Петерсфрідгоф (нім. Petersfriedhof).
Був відзначений багатьма нагородами, серед яких:
- Великий хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»;
- Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»;
- Орден Турецької Республіки;
- Почесний громадянин Відня (1971) та Зальцбурга (1976).
У 1913 році одружився з Юдіт Брідароллі (нім. Judith Bridarolli) в Інсбруку. У 1914 році у Відні у них народився син Гвідо. У 1920 році в Інсбруку народилася дочка Юдіт, що стала актрисою.
Після розлучення у 1939 році вдруге одружився з Гундою Лєксєр (нім. Gunda Lexer), перебуваючи в Туреччині. В Афінах вона народила дочку Барбару.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118553313 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Clemens Holzmeister
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ http://www.club-carriere.com/clubcarriere/index.php/branchen/fachbeitraege/userprofile/10850
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/1087/Gablenzgasse-41.html
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/1133/Dankwartgasse-6.html
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/1110/Braunhirschengasse-36-38.html
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/625/Millergasse-39.html
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/1073/Rauchfangkehrergasse-26.html
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/257/257.html
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/1112/1112.html
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/628/Corneliusgasse-1.html
- ↑ https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/Richard_Horner
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/1096/Oelweingasse-7.html
- ↑ Clemens Holzmeister. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
- Clemens Holzmeister [Архівовано 10 Квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Clemens Holzmeister [Архівовано 8 Березня 2018 у Wayback Machine.]
- Народились 27 березня
- Народились 1886
- Уродженці Тіролю
- Померли 12 червня
- Померли 1983
- Померли в Галлайні
- Випускники Віденського технічного університету
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери Австрійського почесного хреста «За науку та мистецтво»
- Нагороджені Почесним кільцем міста Відня
- Почесні доктори Віденського технічного університету
- Австрійські архітектори
- Кавалери Великого золотого почесного знака на стрічці «За заслуги перед Австрійською Республікою»