Перейти до вмісту

Кліноедрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кліноедрит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураCnh[2]
Хімічна формулаCaZn(SiO₄) * H₂O
Nickel-Strunz 109.AE.30
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія[3]
Колір рисибілий
Інші характеристики
Названо на честькут (давньогрецька мова)[4],
грань (давньогрецька мова)[4],
складне слово
Типова місцевістьФранклін[5]
CMNS: Кліноедрит у Вікісховищі

Кліноедрит[6] — рідкісний силікатний мінерал. За хімічним складом — водний силікат кальцію і цинку; CaZn(SiO4)·H2O. Він кристалізується в моноклінній системі і зазвичай зустрічається у вигляді прожилок і покриттів тріщин. Зазвичай безбарвний, від білого до блідо-аметистового кольору. Має ідеальну спайність, а кристали мають алмазний блиск. Твердість за Моосом 5,5, питома вага 3,28–3,33.

Під ультрафіолетовим світлом кліноедрит флуоресціює насиченим оранжевим кольором. Він часто асоціюється з такими мінералами, як гардистоніт (флуоресціює фіолетово-блакитним), есперит (флуоресціює яскраво-жовтим), кальцит (флуоресціює оранжево-червоним), франклініт (не флуоресціює) і віллеміт (флуоресціює зеленим).[7]

Кліноедрит був знайдений в основному в цинкових копальнях Франкліна в Нью-Джерсі (це типова місцевість), також повідомлялося про знахідки у руднику «Крістмас», округ Гіла, Аризона, і в золотому поясі Західного Квінлінга, провінція Ганьсу, Китай.

Вперше описаний у 1898 році та отримав назву за свою кристалічну морфологію від грец. κλίνω («кліно»), що означає «нахил», і грец. ἕδρα («едра»), що означає «обличчя».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. mineralienatlas.de
  4. а б webmineral.com
  5. Penfield S. L. 4 // On clinohedrite, a new mineral from Franklin, N.J. // American Journal of Science — 1898. — Т. 5 (155). — С. 289–293.
  6. Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 177. — ISBN 978-966-360-463-3.
  7. Mineral Galleries. Galleries.com. Процитовано 26 січня 2012.