Коваленко Боженна
| Боженна Коваленко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Боженна Коваленко, 1950 | ||||
| Псевдонім | Олена Рябченко | |||
| Народилася | 22 січня 1924 Київ | |||
| Померла | 6 лютого 2016 (92 роки) Мельбурн | |||
| Громадянство |  СРСР, .svg){kind=small} Австралія | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | письменниця, журналістка, громадський діяч, викладач | |||
| Alma mater | Київський Університет | |||
| Заклад | Школа ім. Лесі Українки, Мельбурн  | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1965–2010 | |||
| Напрямок | лірика, публіцистика | |||
| Жанр | поезія, проза | |||
| Magnum opus | «Гомін Дніпра» | |||
| Членство | Союз Українських Організацій в Австралії, Союз українок Австралії і Об'єднання українських письменників «Слово» | |||
| Сайт: su.org.ua/tag/божена-коваленко | ||||
|
| ||||
Боже́нна Поліка́рпівна Ковале́нко (Радзієвська) (англ. Bozhenna Kovalenko, справжнє ім'я – Радзієвська Ніна Полікарпівна, *22 січня 1924, Київ — 6 лютого 2016, Мельбурн, Австралія) — українська письменниця, журналістка, поетеса, педагог, громадська діячка з Австралії.
Член Об'єднання українських письменників «Слово». Псевдонім — Олена Рябченко.
Народилася 22 січня 1924 року в Києві у сім'ї службовця Полікарпа Григоровича Радзієвського та гувернантки Елени Микитівни Бородавко. Предки по батьківській лінії походять з козаків села Чорногородка на Київщині, по материнській лінії далеким пращуром був гетьман Війська Запорозького Яків Бородавка-Нерода. Спочатку проживала у Києві на вулиці Жилянській, потім Саксаганського та Пирогова.
Протягом навчання була змушена часто змінювати школи, оскільки батько наполягав на навчанні в українській школі, а в той час київські школи масово переходили на російську мову викладання.
Студіювала фізику та математику у Київському університеті, але Друга світова війна перервала її студії.
У 1942 році, переглядаючи фільм “Перша любов” в кінотеатрі на Саксаганського, Божена познайомилася з Олександром Коваленком, студентом Київського ветеринарного інституту. В 1943 році пара вирішила переїхати з Києва на Волинь, у містечко Олика, місце народження чоловіка. Однак тривало лишатися в Олиці ставало небезпечно. Німецькі війська посилили репресії проти місцевого населення, скасували українську поліцію, замінивши її власною, яка грабувала українські села. [1]
Зрештою Божена Коваленко та її чоловік приєдналися до підпілля Української Повстанської Армії (УПА). У підпіллі, вона використовувала псевдоніми “Марина” та пізніше – “Чайка”.[1]
У 1944 році лінія фронту швидко просувалася на захід, російська армія окупувала Київ, пошта не працювала, і сім’я Коваленків не мала жодних новин щодо долі своїх рідних. Чоловік повернувся з підпілля, хворий на запалення нирок, тоді як Божена Коваленко чекала на народження дитини. Зустрівшись із невизначеністю майбутнього в розгорнутій воєнній ситуації, вони прийняли рішення залишити Україну, як це робили ті, хто не бажав залишатися під окупацією російської комуністичної влади.
Вир війни відніс молоду Боженну через Польщу (1944 р.) у Німеччину (Ерлянген), звідки вона у 1950 р. виїздить до Австралії (Мельбурн) і тут отримує вищу журналістську освіту у 1957 р.
Б. Коваленко учителює у «Рідній школі» (учителька української мови в Нобл Парку), виконує обов'язки секретаря Української Центральної Шкільної Ради Австралії (1974 р.), член управи Союз Українських Організацій в Австралії СУОА (від 1986 р.) та є членом редакційної колегії «Інформаційно-методичного листка». У 1973 р. очолила відділ Союзу Українок Австралії у Мельбурні. Член об'єднання українських письменників «Слово». Працювала в українському радіомовленні (1975-78 рр.).
Божена Коваленко була знавчинею писанкарського мистецтва й традиційної української вишивки, виставляла свої праці на різноманітних виставках і фестивалях.[2]
Писати вірші і друкуватися в українських часописах та альманахах («Слово», «Нові дні», «Новий обрій» і т. д.) почала у 1965 році. Автор оповідань, репортажів, поезій. Тематика віршів різноманітна, але переважає лірика. Вийшла її збірка «Гомін Дніпра» (1983 р.). Деякі поезії українські композитори Австралії поклали на ноти.
- Окремі видання:
- Коваленко Б. Вірші // Слово. Збірник 9. — Едмонтон: ОУП «Слово», 1981. — С. 21-23.
- Коваленко Б. Гомін Дніпра: Вибрані поезії [Архівовано 30 Жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Мельбурн: Просвіта, 1983. — 96 с. ISBN 978-0959436723
- Коваленко Б. Вірші // З-під евкаліптів. Поезії. — Мельбурн: Просвіта, 1976. [Архівовано 22 Серпня 2018 у Wayback Machine.] — С. 54-64.
- Коваленко Б. Вірші // Рідні голоси з далекого континенту: Твори сучасних українських письменників Австралії / Упоряд. та передм. А. Г. Михайленка. — К.: Веселка, 1993. — С. 208—215.
- Коваленко Б. Микола Гоголь і його доба // Новий обрій. Альманах. — Мельбурн, 1999. — Ч. 11. — С. 279—285.
- Коваленко Б. На межі двох світів. — К.: Ярославів Вал, 2010. — 208 с.
- Рябченко Олена. Вірші // З-під евкаліптів. Поезії. — Мельбурн: Просвіта, 1976 [Архівовано 22 Серпня 2018 у Wayback Machine.]. — С. 108—118.
- ↑ а б Божена Коваленко: життя та творчість української візіонерки в Австралії - ГО "Жінки в медіа" (укр.). 18 січня 2024. Процитовано 19 січня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Diasporiana Електронна бібліотека | Українці Австралії Енциклопедичний Довідник. diasporiana.org.ua. Процитовано 19 січня 2024.
- Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006 // Укладачі: Віра Боднарук, Володимир Білецький. — Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. — 140 с.
- Максименко Л. Романтична сага українського роду // Літературна Україна. — 2011. — 2 червня.- С. 8.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
