Ковальчук Ганна Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковальчук Ганна Олександрівна
Народилася22 квітня 1931(1931-04-22)
Новочеркаськ, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
Померла21 червня 2012(2012-06-21) (81 рік)
Миколаїв, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьскульпторка
Alma materОдеське художнє училище (1952), Київський державний художній інститут (1956) і Ленінградське вище художньо-промислове училище імені Віри Мухіної (1959)
ВчителіКіпніс Мирон Рафаїлович, Лукін Яків Миколайовичd, Інгал Володимир Йосиповичd і Таурит Роберт Карловичd
ЗакладМиколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв і Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
ЧленствоСпілка радянських художників України

Ганна Олександрівна Ковальчу́к (22 квітня 1931, Новочеркаськ — 21 червня 2012, Миколаїв) — українська і російська радянська скульпторка і педагог; член Спілки радянських художників України. Мати художниці Марії Пахомової.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 22 квітня 1931 року в місті Новочеркаську (нині Ростовська область, Російська Федерація). Протягом 1947—1952 років навчалася в Одеському художньому училищі, була ученицею Людмили Кирієнко. Дипломна робота — скульптура «Зоя Космодем'янська» (керівник Мирон Кіпніс). У 1953—1956 роках продовжила здобувати мистецьку освіту у Київському художньому інституті та у 1956—1959 роках — у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені Віри Мухіної, де навчалася у Якова Лукіна, Володимира Інгала. Дипломна робота — рельєф «Наука» (керівник Роберт Таурит)[1].

Протягом 1959—1976 років мешкала і працювала у Волгограді[1]. У Миколаєві з 1976 року, обіймала посаду скульптора Художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. У 1994—1998 роках викладала у Миколаївській філія Київського національного університету культури і мистецтв та у 1998—2004 роках — у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна».

Мешкала у Миколаєві в будинку на вулиці Чайковського, № 32, квартира № 24[2]. Померла у Миколаєві 21 червня 2012 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузях станкової і монументальної скульптури, створювала станкові портрети, композиції, погруддя, рельєфи, пам'ятники, меморіальні дошки. Серед робіт:

станкові скульптури
  • «Материнство» (1959);
  • «Дівчина» (1959, гіпс тонований);
  • «Працівниця кондитерської фабрики Г. Носкова» (1961, бетон);
  • «Студентка» (1963);
  • «Дочка» (1964, теракота);
  • «Калмичка» (1966);
  • «Дівчата з Ташкента» (1967, бетон);
  • «Дівчинка-калмичка» (1973, теракота);
  • «Слідчий М. Швець» (1977, гіпс);
  • «Герой Кримської війни матрос Гнат Шевченко» (1987, гіпс тонований; Миколаївський музей суднобудування і флоту);
  • «Голова дівчинки» (1979, гіпс);
  • «Іра» (1980);
  • «Перший секретар Миколаївського обласного комітету партії Володимир Васляєв» (1981—1982, гіпс);
  • «Оголена» (1983).
монументальні роботи
пам'ятники
рельєфи
  • «Слава героям праці» у будинку управління заводу «Барикади» у Волгограді (1965—1966);
  • «Вершник», «Море» на фасаді магазину «Піонер» у Волгограді (1969);
погруддя
  • Юрія Гагаріна у Волгограді (1970, алюміній, бетон);
  • Володимира Маяковського у Волгограді (1975, алюміній, бетон);
  • Миколи Пирогова біля Миколаївської лікарні швидкої допомоги (1985);
  • Тараса Шевченка у колгоспі імені Чапаєва Миколаївської області (1988);
Меморіальна дошка Володимиру Далю.
Меморіальна дошка Володимиру Далю.
Анотаційна дошка на вулиці Галини Петрової.
Анотаційна дошка на вулиці Галини Петрової.
дошки у Миколаєві

Брала участь виставках в РРФСР з 1960 року[1]; в УРСР в обласних, республіканських і всесоюзних — з 1977 року року.

Крім згаданого музею, окремі роботи зберігаються у Миколаївських художньому і краєзнавчому музеях.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]