Ковнір Степан Дем'янович
Ковнір Степан Дем'янович | |
---|---|
Пам'ятна дошка Степану Ковніру на фасаді собору Антонія і Феодосія у Василькові | |
Народження | 1695 |
Смерть | 1786 |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Київ, Васильків |
Архітектурний стиль | українське бароко |
Найважливіші споруди | Кловський палац, Ковнірівський корпус, Собор Антонія і Феодосія |
Степа́н Дем'я́нович Ковнір (*1695 — †1786) — український архітектор 18 століття, майстер українського бароко. Підданий Києво-Печерської лаври[1], автор багатьох споруд її архітектурного комплексу.
Народився 1695 року у селі Гвоздів на Київщині, що з 16 століття належало Київському Пустинно-Микільському монастирю[2]. З молодих років працював каменярем.
Був підданним Києво-Печерської лаври[1] (хоч і звільненим від усіх монастирських повинностей). Близько 1720 року переселився до Києва. Монастир зазнав великої пожежі у 1718 році. Тому тут розпочали великі відбудовчі роботи, в яких брав участь Ковнір. Спершу він працював під керівництвом Йогана Шеделя, Василя Нейолова та інших професійних зодчих, а з часом і сам отримав кваліфікацію «кам'яного будівництва майстра».
Вважається, що першими творами Ковніра були споруди господарчого призначення — склади, комори, ключарня, палітурня, друкарня. За участю Ковніра споруджено дзвіниці на Ближніх та Дальніх печерах, храм у Китаєві, Кловський палац та інші видатні пам'ятки українського бароко. Яскравим шедевром є Ковнірівський корпус на території Верхньої Лаври — колишнє службове монастирське приміщення.
Києво-Печерській лаврі будівничий віддав майже 40 років своєї праці.
Дослідження життя і творчої спадщини майстра почалися лише у 20 столітті. Честь уточнення багатьох біографічних даних про Степана Ковніра належить Борису Крицькому, який у 1950-60 роках зокрема з’ясував рік його народження.
Творіння Ковніра викликали захоплення професора Юрія Асєєва, який писав:
Ковнір для Лаври зробив те, що Сансовіно для площі Сан Марко в Венеції - завершив історичний процес складання гармонійного архітектурного комплексу. |
- Київ:
- Києво-Печерська лавра:
- Ковнірівський корпус (1721—73);
- дзвіниці на Ближніх (1759—62) і Дальніх (1754—61) печерах;
- Кловський палац (1754—61, разом із Василем Нейоловим);
- іконостас церкви Спаса на Берестові (1760, не зберігся);
- палітурня (корпус №13) (1757—70);
- фронтони Успенського собору (1767—69, разом з Й. Бєлінським (Білинським) та Г. Пастуховим);
- дзвіниця Братського монастиря на Подолі (1756, не збереглася);
- Свято-Троїцька церква у Китаєві (1763—67).
- Києво-Печерська лавра:
- Васильків:
- собор Антонія і Феодосія з дзвіницею (1756—58).
- Київ:
- Києво-Печерська лавра:
- Велика лаврська дзвіниця (1731—1745, разом з І. Рубашевським, сім'ями майстрів Горохів, Шароварів та іншими під керівництвом Йогана-Ґоттфріда Шеделя);
- Андріївська церква (з 1749, разом з іншими під керівництвом Івана Мічуріна за проектом Франческо Бартоломео Растреллі);
- Києво-Печерська лавра:
-
Собор Антонія і Феодосія, Васильків
-
Кловський палац, фото 1901 р.
-
Собор Антонія і Феодосія, Васильків
-
Китаївська пустинь, Троїцька церква
-
Китаївська пустинь, Троїцька церква
-
Києво-Печерська лавра, Ковнірівський корпус
-
Дзвіниця на Дальніх печерах
-
Дзвіниця на Ближніх печерах
-
Кловський палац
-
Успенський собор Києво-Печерської лаври
-
Успенський собор Києво-Печерської лаври
-
Києво-Печерська лавра, будинок палітурні (корпус №13)
- ↑ а б КОВНІР СТЕПАН ДЕМ'ЯНОВИЧ. Інститут історії України. Архів оригіналу за 27 Серпня 2020. Процитовано 25 грудня 2019.
- ↑ Шамрай, Сергій (1930). "Київська сотня на Гетьманщині в 17-18 столітті" (українська) . Київ: Академічна комісія історії Києва. с. 226—227. Архів оригіналу за 8 Серпня 2020. Процитовано 25 Грудня 2019.
- Р. Ю. Подкур. Ковнір Степан Дем'янович [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 390. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- «Вулиці Києва, Довідник» УЕ, Київ — 1995
- Енциклопедичний довідник «Київ». Під ред. А. Кудрицького. — Київ, ГР УРЕ, 1982
- «Киевские ведомости», № 63 (3449) від 31 березня 2005
- «Українська культура», № 1, 1995
- «Образотворче мистецтво», № 1, 1971, с. 10.
- Ковнір Степан [Архівовано 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 664. — 1000 екз.
- Васильків [Архівовано 1 Лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Києво-Печерська лавра [Архівовано 1 Травня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |