Козаччина (село)
| село Козаччина | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Борщівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060050090071987 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1763 |
| Населення | 410 |
| Територія | 1.591 км² |
| Густота населення | 257.7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48716 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′23″ пн. ш. 26°0′7″ сх. д. / 48.85639° пн. ш. 26.00194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
229 м |
| Водойми | Нічлава |
| Відстань до районного центру |
6 км |
| Найближча залізнична станція | Тересин |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
| Карта | |
  Козаччина | |
 Козаччина | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Коза́ччина — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава, на півночі району. Було підпорядковане Лановецькій сільській раді.
Населення — 426 осіб (2003).
Село розташоване на відстані 370 км від Києва, 82 км — від обласного центру міста Тернополя та 6 км від міста Борщів.
У Козаччині проводили археологічні дослідження О. Кандиба-Ольжич, А.-Г. Кіркор. Поблизу Козаччини виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.
Перша писемна згадка — 1763, тоді проживало 79 осіб. 1764—1775 в період руйнації козацьких січей тут поселилися козаки.
Діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок».
Навесні 1941 внаслідок пожежі згоріло 120 господарств.
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[1][2]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[3].
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[4].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 408 | 99.52% |
| російська | 1 | 0.24% |
| білоруська | 1 | 0.24% |
| Усього | 410 | 100% |
Є церква. У селі збереглися будинок давньої папірні й частина греблі біля неї. 1792-1825 тут виробляли високоякісний папір, який постачали до багатьох міст Європи.
-
В'їзд у село з боку Озерян -
Став біля села -
Цілюще джерело на околиці села
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 12 Січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- І. Вардинець. Стаття // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 126. — ISBN 966-528-199-2.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |