Перейти до вмісту

Козлов Анатолій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Козлов Анатолій Олександрович
Народження7 (20) листопада 1913
Чердакли[d], Ставропольський повітd, Самарська губернія, Російська імперія
Смерть11 травня 1979(1979-05-11) (65 років)
 Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Жанрпейзаж
НавчанняЛенінградське художнє училище імені Володимира Сєроваd (1953)
Діяльністьграфік
ВчительЕберлігн Альфред Рудольфовичd
ЧленСпілка радянських художників України
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
медаль «За відвагу»

Анатолій Олександрович Козло́в (нар. 20 листопада 1913, Чердакли — пом. 11 травня 1979, Сімферополь) — український радянський графік; член Спілки радянських художників України з 1963 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 [20] листопада 1913(19131120) року в селі Чердаклах Ставропольського повіту Самарської губернії Російської імперії (нині Ульяновська область Росії). Його батько його був поштовим службовцем, у зв'язку з чим сім'ї часто доводилося переїжджати. У ранній юності жив і працював у Середній Азії — Ташкенті, Бухарі[1].

У 1931 році переїхав до Ленінграду[1]. Упродовж 1933—1936 років навчався на біологічному факультеті Ленінградського університету, одночасно у 1934—1936 роках відвідував приватні художні студії художників О. Янова і А. Еберілнга. Протягом 1937—1941 років навчався в Ленінградському художньо-педагогічному училищі.

Брав участь у німецько-радянській війні. У боях під Смоленськом був важко поранений, що спричинило інвалідність[1]. Нагороджений медаллю «За відвагу» (15 листопада 1977)[2].

У 1944—1946 роках працював у Всесоюзному музеї Арктики та Антарктиди у Ленінграді; у 1949—1951 роках — художником-ілюстратором у видавництві гідрографічного управління ВМС СРСР; у 1951–52 роках — в архітектурній групі «Ленморпроекту»; у 1952–54 роках — на Ленінградському художньо-виробничому комбінаті. Одночасно у 1950—1953 роках продовжив навчання у Ленінградському художньо-педагогічному училищі. Його викладачами були зокрема В. Гринер, І. Я. Губанов, К. Кардабовський. Дипломна робота — «Повстання Ваули Пієттоміна» (акварель).

Восени 1954 року переїхав до Сімферополя, де до самої смерті працював у Художньо-виробничому комбінаті. Помер у Сімферополі 11 травня 1979 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузі акварельного живопису, станкової та промислової графіки, оформлювального мистецтва. У графіці віддавав перевагу пейзажам. Серед робіт:

серії акварелей
  • «За Полярним колом» (1946—1947; Російський державний музей Арктики і Антарктики):
    • «Цегляний завод в Салехарді»;
    • «Воркута будується»;
    • «Ненецька дівчинка. Новий порт»;
    • «Тундра з озерами за Нью-Портянськом»;
    • «Правий берег Обі біля-Яр-Сале»;
  • «На трасі Воркута—Салехард» (1948, олівець, акварель);
  • «Інкерман» (1958);
  • «Історичні пам'ятки і пейзажі Криму» (1958—1966, олівець, акварель, ліногравюра);
  • «Мініатюри про Крим» (1979, акварель; Сімферопольський художній музей);
серії гравюр
  • «Північ» (1950);
  • «Пейзажі Криму» (1958—1961);
  • «Кримська старовина» (1959);
акварелі
  • «Петропавлівська фортеця» (1950-ті);
  • «Чуфут-Кале» (1963);
  • «Бахчисарай. Дюрбе» (1963);
  • «Судак. Георгіївська вежа» (1966);
  • «Новий Світ» (1969);
  • «Скеля-парус» (1971);
  • «Весна у Соколиному» (1972).

Оформив вистави:

У 1954 році брав участь в оформленні (декоративне панно, стенди) павільйонів «Радгоспи» і «Ленінград і Північний захід» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві. Оформив інтер'єри:

Автор фризу «Від сохи до ракет» у Будинку культури колгоспу «Шлях Леніна» в Мелітопольському районі Запорізької області (1963; темпера).

У промисловій графіці виконав серії упаковок для цукерок (1937, 1948, 1950, 1954), екслібриси (1946—1958), етикетки для мінеральної води (1957) і сірників (1964), товарні знаки, заводські і фірмові марки (1962—1965), емблеми, нагрудні знаки: «Юннат Криму», «Майстер виноградництва і садівництва» (1957), «Спортивний» (1963).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1937 року. Персональні виставки відбулися у Сімферополі у 1966, 1968, 1986, 1993, 2018[1] роках, Севастополі у 1966 році, Одесі у 2006 році.

У мистецтві

[ред. | ред. код]

Портрет художника у 1957 році написала сімферопольська художниця Віра Максимушкіна.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]